» » » Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


Авторские права

Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Здесь можно скачать бесплатно " Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" в формате fb2, epub, txt, doc, pdf. Жанр: Науково- практичний коментар. Так же Вы можете читать книгу онлайн без регистрации и SMS на сайте LibFox.Ru (ЛибФокс) или прочесть описание и ознакомиться с отзывами.
Рейтинг:
Название:
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Автор:
Издательство:
неизвестно
Год:
неизвестен
ISBN:
нет данных
Скачать:

99Пожалуйста дождитесь своей очереди, идёт подготовка вашей ссылки для скачивания...

Скачивание начинается... Если скачивание не началось автоматически, пожалуйста нажмите на эту ссылку.

Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Как получить книгу?
Оплатили, но не знаете что делать дальше? Инструкция.

Описание книги "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"

Описание и краткое содержание "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" читать бесплатно онлайн.








2. Однак значна роль покарання у боротьбі зі злочинністю не повинна сприйматися як підстава для того, щоб зробити жорсткішим покарання, що, на жаль, нерідко спостерігається на практиці. Історія боротьби зі злочинністю в нашій і багатьох інших країнах свідчить про те, що жорстокість покарання не дає бажаного результату. В багатьох випадках жорстокість покарання переконує винного в його несправедливості, робить самого засудженого більш жорстоким, породжує в його свідомості почуття образи, неповаги до суспільства, держави, її законів. Тому значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний вчинений злочин. Слід зазначити, що в новому КК ця позиція знайшла своє чітке вираження. Вперше здійснена значна гуманізація репресивності санкцій. Виключено смертну кару, довічне позбавлення волі передбачене альтернативне з позбавленням волі на певний строк і тільки за особливо тяжкі злочини проти життя. Із санкцій за злочини невеликої тяжкості практично виключено покарання у виді позбавлення волі. У багатьох інших санкціях значно знижені його межі. У системі покарань (ст. 51 КК) і санкціях за значну кількість злочинів передбачені нові, гуманні види покарань: громадські роботи, арешт, обмеження волі, значно розширені можливості застосування штрафу та інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Усе це дає реальні можливості для зміни професійної свідомості і відмови від тенденції зайвої жорстокості покарання в судовій практиці. Роль і значення покарання багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. У кожному конкретному випадку суд повинен призначити покарання з дотриманням вимог і положень ст. 65 КК, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання. Воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. На це орієнтує судову практику і Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 22 грудня 1995 р. № 22. Тільки таке покарання може сприйматися винним та іншими особами як кінцевий і дійсно заслужений результат вчиненого ним злочину.

Покарання завжди має застосовуватися з додержанням двох важливих напрямів, властивих каральній політиці: 1) застосування суворих покарань до рецидивістів і осіб, що вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини, а також до організаторів і активних учасників організованих злочинних груп;

2) застосування покарань, не пов’язаних з ізоляцією винного від суспільства, і навіть звільнення від відбування покарань осіб, що вчинили вперше злочини невеликої або середньої тяжкості.

Поєднання цих напрямів знайшло відображення в новому КК і має бути реалізоване в діяльності судових органів.

3. Покарання — це один із центральних інститутів кримінального права, якому відведена важлива роль в охороні найбільш значущих суспільних відносин від злочинних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Аналіз цього поняття, а також статей 1, 2 і 88 КК дає можливість виділити основні ознаки покарання, які визначають його соціальний та правовий зміст і відрізняють цей вид державного примусу від інших. Такими розпізнавальними ознаками є: визнання покарання найбільш суворим заходом державного примусу, що застосовується до осіб, які вчинили злочинне посягання. Воно примушує винну особу до законослухняної поведінки; застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, тому що особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку (див. коментар до ст. 2 КК). Отже, воно є логічним юридичним наслідком злочину. Передбачені в законі інші методи реагування держави на злочини такі, як: звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статей 45, 46, 47, 48 КК; звільнення від кримінальної відповідальності і покарання із застосуванням до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру (статті 97, 105 КК); звільнення від покарання або від його відбування на підставі статей 74, 75, 83, 84 КК є винятком і можливі лише за наявності достатніх для цього підстав. Тому оцінка покарання як кінцевого юридичного наслідку злочину є його характерною ознакою; покарання — це визначений у законі (ст. 51 КК) вид державного примусу, застосування якого можливе лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру; покарання полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. У цьому проявляється така його властивість, як кара, що робить покарання найгострішим заходом державного примусу. Кара — це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень. В одних покараннях каральна властивість виражена більшою мірою, наприклад, при довічному позбавленні волі чи позбавленні волі на певний строк, матеріальних або майнових позбавленнях в таких покараннях, як штраф і конфіскація майна; в інших — превалюють обмеження інших прав, наприклад, право займатися професійною діяльністю, мати звання тощо. Кожне покарання спричиняє і різного ступеня моральні страждання — ганьбу, сором перед суспільством і своїми близькими. Всі ці обмеження визначають кару як ознаку покарання. Обсяг кари як ознаки покарання завжди повинен відповідати тяжкості злочину; покарання засудженого завжди виражає негативну оцінку з боку держави як вчиненого злочину, так і самого злочинця. Авторитетність такої оцінки закріплюється обвинувальним вироком, що містить конкретну міру покарання і виноситься судом від імені держави. Таким чином, з точки зору кримінального закону і моральності, призначене покарання виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки злочину і особи, яка його вчинила; покарання завжди має особистий характер, тобто призначення кримінального покарання і його виконання можливі тільки щодо особи, винної у вчиненні злочину. Воно не може бути покладене на інших осіб, навіть близьких родичів; покарання винної особи за вчинений злочин тягне за собою судимість (див. коментар до ст. 88 КК). За своїм змістом судимість — це певний правовий статус засудженого, який пов’язаний з різного роду правообмеження-ми та іншими несприятливими наслідками, протягом визначеного в законі строку. Судимість зберігає певні обмеження прав засудженого навіть після відбуття ним покарання і визнається обставиною, що обтяжує покарання у разі вчинення нового злочину. Все це визначає судимість як самостійну ознаку покарання.

4. Мета покарання — це те, чого прагне досягти держава, застосовуючи його до особи, що вчинила злочин. У частині 2 ст. 50 КК мета покарання чітко визначена. Це:

1) кара як відплата засудженому за вчинене діяння;

2) виправлення засудженого;

3) запобігання вчиненню нових злочинів самим засудженим;

4) запобігання вчиненню злочинів з боку інших осіб. Застосовуючи покарання, суд має на меті покарати винного, що необхідно для захисту суспільства і для задоволення почуття обурення і справедливості потерпілого, його близьких та суспільства в цілому. Визнання кари метою покарання не зменшує кари як суттєвої властивості (ознаки) будь-якого покарання. Кара виступає в двох іпостасях, що перебувають у діалектичній єдності. Але їм притаманні і деякі особливості. Кара як органічна властивість покарання знаходить своє вираження не тільки в застосуванні покарання, але і у санкції статті й відповідній нормі Загальної частини КК, де описані характерні його ознаки. У такій якості кара не тільки визначає характер покарання, а й значною мірою забезпечує досягнення всіх цілей покарання. Однак кара як мета виражається тільки в призначенні і реалізації конкретної міри покарання до особи, яка вчинила злочин. Тут уже визначаються вид і строк покарання, конкретизується характер фізичних і моральних позбавлень і обмежень, яких зобов’язаний зазнати засуджений у відплату за вчинений злочин. Забезпечення цієї мети — обов’язкова відповідь держави на вчинений злочин. Мета кари здійснюється завжди при застосуванні будь-якого покарання.

Досягається мета кари не тільки виконанням покарання. Здійснення цієї мети починається з моменту призначення судом конкретної міри покарання. Саме призначення покарання завдає засудженому суттєвих моральних страждань, ганьби і сорому, що є невід’ємними складовими здійснення кари. Воно надовго залишає сліди в його свідомості і водночас сприяє тому, щоб він усвідомив та спокутував свою вину перед потерпілим і суспільством. Необхідно враховувати і те, що сам факт призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує почуття справедливості потерпілого і суспільства.


На Facebook В Твиттере В Instagram В Одноклассниках Мы Вконтакте
Подписывайтесь на наши страницы в социальных сетях.
Будьте в курсе последних книжных новинок, комментируйте, обсуждайте. Мы ждём Вас!
Понравилась книга? Оставьте Ваш комментарий, поделитесь впечатлениями или расскажите друзьям

Все книги автора Право

Право - все книги автора в одном месте на сайте онлайн библиотеки LibFox.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Отзывы о " Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"

Отзывы читателей о книге "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ", комментарии и мнения людей о произведении.

А что Вы думаете о книге? Оставьте Ваш отзыв.