» » » Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


Авторские права

Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Здесь можно скачать бесплатно " Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" в формате fb2, epub, txt, doc, pdf. Жанр: Науково- практичний коментар. Так же Вы можете читать книгу онлайн без регистрации и SMS на сайте LibFox.Ru (ЛибФокс) или прочесть описание и ознакомиться с отзывами.
Рейтинг:
Название:
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Автор:
Издательство:
неизвестно
Год:
неизвестен
ISBN:
нет данных
Скачать:

99Пожалуйста дождитесь своей очереди, идёт подготовка вашей ссылки для скачивания...

Скачивание начинается... Если скачивание не началось автоматически, пожалуйста нажмите на эту ссылку.

Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Как получить книгу?
Оплатили, но не знаете что делать дальше? Инструкция.

Описание книги "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"

Описание и краткое содержание "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" читать бесплатно онлайн.








4. Призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворіш допускається щодо покарань як одного, так і різних їх видів і означає, що суд, призначивши за окремі злочини різні за ступенем суворості покарання, одним з них — більш суворим — поглинає інше (інші) — менш суворі. Застосовуючи принцип поглинення, суд бере до уваги (враховує) тільки ті основні покарання, які реально призначені вироком за вчинені злочини, а не встановлені за них у санкціях статей Особливої частини КК. Визначаючи, яке з призначених покарань є більш суворим, суд виходить: а) з його розміру (міри) — якщо вироком призначені покарання одного виду (наприклад, позбавлення волі за обидва злочини) або б) з його шсця в законодавчому переліку покарань (ст. 51 КК) — якщо вироком призначені покарання різних видів (наприклад, виправні роботи за один злочин та обмеження волі за інший).

Отже, поглинення менш суворого покарання більш суворим означає, що остаточне покарання визначається судом у межах більш суворого покарання, призначеного за один із злочинів, що входить у сукупність.

5. У ряді випадків поглинення менш суворого покарання більш суворим є обов’язковим для суду. Так, згідно з ч. 2 ст. 70 КК, якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначене довічне позбавлення волі (ст. 64 КК), то при визначенні остаточного покарання суд зобов’язаний поглинути цим покаранням будь-які менш суворі покарання, призначені за інші злочини, що входять у сукупність. До застосування принципу поглинення покарань суд «змушений» удаватися не тільки в цьому, але й у всіх тих випадках, коли найбільш суворе покарання з усіх призначених за окремі злочини, що входять у сукупність, призначене судом у тих максимально припустимих межах, що встановлені в ч. 2 ст. 70. Якщо, наприклад, за шахрайство особі призначено максимальне покарання, передбачене у санкції ч. 2 ст. 190 КК (три роки позбавлення волі), а за підроблення документів за ч. 1 ст. 358 КК — шість місяців арешту, то при визначенні остаточного покарання за сукупністю цих злочинів суд змушений буде використати .інше принцип поглинення.

6. Якщо за всі злочини, що входять у сукупність, судом призначені покарання однакові за видом та розміром (наприклад, за ч. 2 ст. 125 КК призначено 3 місяці арешту і за ч. 1 ст. 129 КК той же строк арешту), то застосування принципу поглинення недопустиме за винятком тих випадків, коли за ці злочини покарання призначені у максимально припустимих межах, передбачених у ч. 2 ст. 70 КК (наприклад, за тими ж статтями КК арешт призначений в максимальних межах — 6 місяців).

7. При частковому складанні до найбільш суворого за видом чи розміром покарання, призначеного за один із злочинів, додається лише частина менш суворого покарання (покарань), призначеного за інший злочин (злочини) і остаточне покарання за сукупністю злочинів стає, таким чином, більш суворим, ніж будь-яке з покарань, призначених за окремі злочини. Питання про те, яку саме частину менш суворого покарання належить додати до більш суворого, суд вирішує на свій розсуд з урахуванням конкретних обставин справи і виходячи з тих меж остаточного покарання, які встановлені для нього в ч. 2 ст. 70 КК.

8. Повне складання припускає, що всі покарання, призначені за окремі злочини, складаються одне з одним (між собою), і остаточне покарання за сукупністю злочинів являє собою їх загальну суму.

9. Як повне, так і часткове складання покарань провадиться судом з дотриманням вимог ч. 2 ст. 70 КК, згідно з якою остаточне покарання в цьому випадку визначається: а) або у межах, встановлених санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає більш суворе покарання; 6) або у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

10. При складанні покарань у межах санкції статті, що передбачає більш суворе покарання, суд, по-перше, визначає, яке з покарань, призначених за окремі злочини, є більш суворим, виходячи при цьому: а) з його виду — якщо покарання різних видів, або б) з його розміру — якщо покарання одного виду. По-друге, суд визначає допустиму межу складання призначених покарань, беручи до уваги при цьому не той вид та міру покарання, що фактично призначені вироком, а враховуючи ту максимальну межу, яку встановлено у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає найбільш суворе покарання. Так, якщо за ч. 1 ст. 185 КК призначено 2 роки виправних робіт, а за ст. 118 КК — 2 роки позбавлення волі, то, хоча більш суворим покаранням і є тут позбавлення волі, яке призначене в максимальних межах санкції ст. 118 КК, однак як повне, так і часткове складання покарань в цьому випадку цілком допустиме, а при його застосуванні суд повинен орієнтуватися на санкцію не ст. 118, а ч. 1 ст. 185 КК, за якою встановлена більш висока межа (3 роки) позбавлення волі.

11. Згідно з ч. 2 ст. 70 КК складання покарань у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК, по-перше, допустиме лише за умови, якщо хоча б один із злочинів, що утворюють сукупність, є умисним тяжким або особливо тяжким (частини 4 та 5 ст. 12 КК). По-друге, призначення покарання в зазначених межах відповідно до ч. 2 ст. 70 КК є правом, а не обов’язком суду. Тому, навіть якщо до сукупності входить злочин зазначеної категорії тяжкості, суд (з урахуванням конкретних обставин справи та при обов’язковому мотивуванні свого рішення у вироку) може призначити остаточне покарання не тільки в межах максимального строку для даного виду покарання, але і має право визначити його лише в межах тієї санкції, що передбачає найбільш суворе покарання.

12. Остаточне покарання за сукупністю злочинів щодо неповнолітнього визначається з додержанням вимог ч. 2 ст. 103 КК (див. коментар до ст. 103 КК).

13. Призначення покарання за принципом повного чи часткового складання має свої особливості залежно від того, які основні покарання — одного чи різних видів — призначені судом за злочини, що входять у сукупність. Складання покарань різних видів (різновидних покарань) здійснюється з обов’язковим урахуванням вимог, що містяться в частинах 1—4 ст. 72 КК (див. коментар до ст. 72 КК).

14. У статті 72 КК основні види покарань поділені на дві групи. До першої входять ті з них, які можуть підлягати складанню, для чого в ч. 1 ст. 72 КК встановлено певне їх співвідношення, з урахуванням якого менш суворе покарання (за шкалою еквівалентів, зазначених у пунктах 1—4 ч. 1 ст. 72 КК) переводиться (перераховується) судом у більш суворе. До них відносяться покарання, передбачені в статтях 56, 57, 58, 60, 61, 62 і 63 КК. До другої — включені ті покарання, що не можуть підлягати складанню, оскільки закон (ч. З ст. 72 КК) не встановлює будь-якого їхнього співвідношення між собою та з іншими видами покарань, у зв’язку з чим перевести їх в інші види покарань неможливо. До них відносяться покарання, передбачені в статтях 53 і 55 КК.

15. При складанні покарань першої групи менш суворий їх вид попередньо переводиться в більш суворий виходячи з того співвідношення, що встановлено для них у ч. 1 ст. 72 КК, і лише після цього провадиться складання цих покарань та визначається остаточне покарання за сукупністю злочинів у тих межах, які передбачені в ч. 2 ст. 70 КК.

16. Щодо покарань другої групи, то відповідно до ч. З ст. 72 КК штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначені як основні покарання, за сукупністю злочинів складанню як між собою, так і з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Отже, у всіх цих випадках у вироку фігурують відразу декілька видів основних покарань, які з моменту набрання ним чинності застосовуються до засудженого одночасно і кожне з них виконується самостійно, причому не послідовно — одне за іншим, а паралельно — одне поряд з іншим.

17. Разом з тим належить враховувати, що призначення за один із злочинів покарання, що не підлягає складанню (ч. З ст. 72 КК), не виключає можливості його поглинення більш суворим покаранням, призначеним за інший злочин. Так, якщо за один злочин призначене основне покарання, наприклад, у виді штрафу чи позбавлення права обіймати певні посади, а за інший — обмеження чи позбавлення волі, то відповідно до ч. 1 ст. 70 КК суд має право як у цьому, так і у всіх подібних випадках призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого виду покарання більш суворим.

18. Позитивно вирішується в судовій практиці й питання про можливість використання при призначенні остаточного покарання одночасно кількох принципів призначення покарання за сукупністю злочинів. Це не суперечить закону тому, що навіть часткове складання покарань по суті є сполученням принципів складання і поглинення, оскільки одна частина менш суворого покарання приєднується тут до більш суворого (складається з ним), а інша його частина поглинається останнім. Одночасне застосування кількох принципів доцільно використовувати при призначенні покарання, коли сукупність утворюють більше двох злочинів. Так, наприклад, якщо за ч. 1 ст. 191 КК призначені 2 роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 226 КК — 2 роки виправних робіт, а за ч. 1 ст. 212 КК — 3 роки позбавлення права займатися певною діяльністю, то суд у повній відповідності до ст. 70 КК може поглинути чи скласти покарання, призначені за ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 226 КК і виконати самостійно покарання, що призначене за ч. 1 ст. 212 КК.


На Facebook В Твиттере В Instagram В Одноклассниках Мы Вконтакте
Подписывайтесь на наши страницы в социальных сетях.
Будьте в курсе последних книжных новинок, комментируйте, обсуждайте. Мы ждём Вас!
Понравилась книга? Оставьте Ваш комментарий, поделитесь впечатлениями или расскажите друзьям

Все книги автора Право

Право - все книги автора в одном месте на сайте онлайн библиотеки LibFox.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Отзывы о " Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"

Отзывы читателей о книге "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ", комментарии и мнения людей о произведении.

А что Вы думаете о книге? Оставьте Ваш отзыв.