Ростислав Ищенко - Галиция против Новороссии: будущее русского мира

• Название: Галиция против Новороссии: будущее русского мира
• Автор: Ростислав Ищенко
• Жанр: История
• Год: 2016
• ISBN: 978-5-906861-60-3

Книга Ростислава Ищенко посвящена исследованию столетней борьбы галицийской и русской концепций развития Украины, вылившейся в три гражданские войны: 1914–1920 гг., 1941–1956 гг., а также начавшейся в феврале 2013 года и продолжающейся до сих пор. Авторитетный эксперт по истории конфликта Галиции и Новороссии анализирует сходство внешне- и внутриполитических предпосылок процветания украинского нацизма, роль Запада в этом процессе и обнажает его истинную цель – ослабление России и русского мира вообще.

Первая часть книги посвящена трагедии Талергофа 1914–1917 гг., событиям украинско-русинского противостояния в австрийской Галиции во второй половине XIX – начале XX века и рождению галицийского нацизма. Во второй части рассматривается современная ситуация: развитие идеологии галицийского нацизма и её распространение на новые территории в конце XX – начале XXI века, приведшее к вооруженному перевороту в Киеве и гражданской войне в Донбассе.

---

35

Пришвин М. М. Дневники 1914–1917. – М., 1991. – С. 101.

36

З українського життя // Слово. – 1909. – 19 апр.

37

Уська У. Українське національне питання у відносинах Австро-Угорщини та Ватикану в роки Першої світової війни // Вісник Львівського університету. Серія історична. – 2011. – Вип. 46. – С. 133.

38

При этом защищались и иные христианские конфессии.

39

Генерал-губернатор Галици и Лодомерии.

40

В другой версии написания: Михаил Бобжинский.

41

Намісник про руську справу // Діло. – 1913. – 10 цьвітня.

42

Например, Россия сформировала соединение из австрийских чехов, в то время как в Австрии были сформированы три бригады польских легионеров и польский добровольческий корпус, воевавшие против России.

43

Макарчук С. А. Галицьке москвофільство в кінці ХІХ – на початку XX ст. // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. – 1990. – Вип. 16. – С. 105.

44

Там же.

45

Макарчук С. А. Галицьке москвофільство в кінці ХІХ – на початку XX ст. // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. – 1990. – Вип. 16.

46

Дикий А. Неизвращенная история Украины-Руси. Т.2 – Нью-Йорк, 1961. URL: http://www.ukrstor.com.

47

Рудницький С. Коротка географія України. Часть ІІ. – Львів, 1914. – С. 38.

48

За що вони Австрію мають! // Діло. – 1913 – 22 лютого.

49

Москвофільство: документи і матеріали. – Львів, 2001. – С. 99.

50

Что, само по себе, совсем как 150 лет назад в Австро-Венгрии, считается едва ли не государственной изменой.

51

Новинки // Діло. – 1913 – 19 цьвітня.

52

Цегельський Л. З австрійської України // Літературно-науковий вісник. – 1910. – № 5. – С. 404.

53

Через год после дипломатического разрешения Боснийского кризиса 1908–1909 годов и за четыре года до начала Первой мировой войны, то есть, в относительно спокойный период.

54

Павлик М. В справі неб. К. Телішевського та “нової ери” // Діло. – 1913 – 2 мая.

55

В ходе «весны народов».

56

Автобіографія проф. Осипа Осиповича Маркова // Науковий збірник Музею української культури у Свіднику. Т. 18. – 1992. – С.189.

57

Москвофільська допись про події на початку війни // Діло. – 1916 – 5 серпня.

58

Чайковський А. Вказ. праця. Т.1. – С. 212.

59

В Цислейтании.

60

Родного дяди известного командира УПА Романа Шухевича.

61

Косакевич М., Косакевич В. Вказ. праця. – С. 3.

62

Там же.

63

Попік С. Українці в Австрії 1914–1918. Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.-Чернівці, 1999. – С. 90.

64

Попік С. Українці в Австрії 1914–1918. Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.-Чернівці, 1999. – С. 85.

65

Судетской области, Силезии, Померании.

66

Помогите родной Галичине! // Вера и разум. – 1914. – № 23. – С. 730.

67

Лидовский П. С. «Украинцы… могут сделаться честными австрийцами». Кто учинил погром русинов в Галиции. // Военно-исторический журнал. – 1997. – № 3. – С. 58.

68

Суляк С. Талергоф і Терезин: забутий геноцид // Історія в школі. – 2008. – № 10. – С.2.

69

Москвофільська допись про події на початку війни // Діло. – 1916 – 5 серпня.

70

Лазаревский В. А. Русский народ в Карпатах. Галицкая Русь в борьбе за свою национальную самобытность. – К., 1915. – С. 28.

71

Верниволя Василь. Богдан Лепкий // Лепкий Б. Писання. Т. І. – Київ-Лейпциг., [Б.р.] – С. 32.

72

Из «Руслана» они сделали «Русланд» // Марков О. Вказ. праця. – С. 190.

73

Пришвин М. М. Указ. соч. – С. 95.

74

В частности, на линии Потатур – Буща – Поточаны – Перемышляны, теперь Львовская область.

75

Косакевич М., Косакевич В. Указ. соч. – С. 4.

76

Как это произошло в Галиции в 1915 году.

77

Марков О. Указ. соч. – С. 190.

78

Українська громада в увільненім Львові. // Діло. – 1915 – 10 липня.

79

«Добровільні» виїзди зі Львова // Там же.

80

Купчинський Р. На Галіч // З кривавого шляху українських січових стрільців. – Львів, 1916. – С. 27.

81

Левицький К. Український нарід у світовій війні // Діло. – 1916 – 7 січня.

82

Попик С. Вказ. праця. – С. 91.

83

В. Ч. Російське панування в Самборі // Діло. – 1915 – 5 червня.

84

Під російським наїздом // Діло. – 1915 – 12 червня.

85

Это нижний предел оценки. По Осетинскому, выходит 160 тысяч // Осетинський В. К. Галичина під гнітом Австро-Угорщини в епоху імперіалізму. – Львів, 1954. – C. 98. Ту же цифру дает И. И. Мигович: 150 тысяч погибших мирных жителей // Военно-исторический журнал – 1997. – № 3.

86

До занятия Галиции русскими войсками в августе-сентябре 1914 года.

87

Вена, Прага, Львов, Гминден.

88

Кого-то убили «охранявшие» их австрийские или венгерские солдаты или жандармы, кого-то стража позволила растерзать толпе украинофилов.

89

В частности, наиболее жестокие в Терезине и в Вене.

90

Во всяком случае можно достоверно утверждать, что если они и были, то были единичными.

91

46 тысяч 118 в Щецинское воеводство и 58 тысяч 367 в Ольштынское.

92

Загальна перепись українських збігців в дні 1 мая с. р. // Діло. – 1915 – 24 цьвітня.

93

В основном деятели украинского движения, и то не все.

94

Косакевич М., Косакевич В. Указ. соч. – С. 4.

95

Лепкий Б. Писання. Т. І. – Київ-Лейпциг, [Б.р.] – С. 393.

96

6—7 % предвоенного населения, с учётом того, что смерти частично покрывались рождениями // Кабузан Н. В. Украинское население Галиции, Буковины и Закарпатья в конце XVIII – начале 30-х годов XX в. // Советская этнография. – 1985. – № 3. – С. 78.

97

Даже с учётом того, что сформированные в Галиции сечевые стрельцы успели ещё три года повоевать в гражданской войне на просторах бывшей Российской империи.

98

Косакевич М., Косакевич В. Указ. соч. // Історія в школі. – 2011. – № 5–6. – С. 8.

99

Что, впрочем, не являлось чем-то экстраординарным для этого региона в рассматриваемый период.

100

При общей численности населения предвоенной Османской империи в 21 миллион 374 тысячи человек процент потерь мирного населения от развязанного собственным правительством геноцида примерно такой же, как и в Галиции.

101

Практика учёта мнения населения, путём референдума, при проведении линии границы была впервые, в ограниченных размерах, была использована уже после Первой мировой войны, при уточнении линии польско-германской границы в Силезии и франко-германской в Сааре.

102

Трое были повешены, четверо осуждены заочно.

103

Каковыми тогда считали всех православных славян Российской империи – и великороссов, и малороссов, и белорусов, которых, впрочем, чаще называли литвинами.

104

Аркуша О., Мудрий М. Русофільство в Галичині в середині ХІХ – на початку XX ст.: генеза, етапи розвитку, світогляд // Вісник Львівського університету. Серія історична. – 1999. – Вип. 34. – С. 266–267.

105

Движение карбонариев.

106

Нагорная О. «Гости кайзера» и «политическая декорация»: солдаты и офицеры многонациональной империи в лагерях военнопленных Первой мировой войны // Abimperio. – 2010. – № 4. – С. 233.

107

Пришвин М. М. Указ. соч. – С. 91.

108

Гриценко І. А., Шевченко Ф. П. Прагнення населення Буковини до возз”єднання з Україною в складі Російської держави кінець XVIII – початок XX ст. // Український історичний журнал. – 1983. – № 10. – С. 92.