Ірина Хоменко - Щастя не купиш

• Название: Щастя не купиш
• Автор: Ірина Хоменко
• Жанр: Короткие любовные романы
• Год: 2017

Герої "Автобусного роману" – Ліна та Сергій знову з вами! Що чекає на них: щасливе весілля чи трагічне розставання? Що було написано у таємному листі, який отримала Ліна? І як техніка допомогла врятувати справжнє кохання?

---

Ірина Хоменко Щастя не купиш

– Так ви ще неодружені? – Катерина сиділа навпроти Ліни та з ледь помітним презирством пила каву.

– Ні ще, – Ліна сумно зітхнула. – Може в наступному році…

– А оцю розкішну квартиру, де ви мешкаєте, Сергій сплачує? – Катерина заздрісно роздивлялася навкруги.

– Так, Сергію допомагають батьки. Ми б самі таку не «потягнули».

– А давно ви разом?

– Зі школи.

Катерина заусміхалася.

– Живете разом зі школи?

– Як до Києва перебралися. Сергій запропонував жити разом, я погодилася.

Бачила Ліна заздрісні погляди своєї однокурсниці і вже пожалкувала, що запросила її на каву. Вона всього-на-всього забігла до Ліни, щоб узяти конспект. Вже пішла б давно. А то всілася на канапі і все розпитує, розпитує…

– Знаєш, у мене так багато справ. Давай завтра в універі зустрінемося і добалакаємо.

– А Сергій дуже гарний! – Катерина піднялася і попростувала до дверей. – Тобі пощастило.

«Ось, Щастя! Нарешті ти і прийшло до мене!» – подумки прошепотіла натхненно Ліна, як та Попелюшка, і посміхнулася.

Катерина пішла. Ліна зачинила за нею двері і полегшено зітхнула. У неї вже не було подружок, їй цілком вистачало Сергія. Він був для дівчини не лише коханим, а і справжнім другом. І, навчена досвідом з Вікою, її шкільною подругою, Ліна не хотіла вже зближатися з дівчатами і товаришувати. Вона розуміла: там, де є чоловік, подрузі місця немає.

Вони з Сергієм вже півроку разом, вчаться на одному факультеті, тільки він на платній основі. Вивчають англійську мову і збираються стати перекладачами. Ліна щаслива. Шість місяців з Сергієм пройшли, мов уві сні. Вона мріє, що вони одружаться. Ліна часто молиться до Бога, щоб у них все було добре, все склалося щасливо, і вона колись стала б нареченою. Це була її мрія.

Березень видався в цьому році напрочуд сніжним. Ліна одягнулася і хутчіш вибігла під останній сніг, що кружляв у світлі ліхтаря, наче бджілки над вуликом. Їй було хороше. Їй ніколи не було так хороше, як тепер. Ніколи в житті. Вона взяла у руку трішки снігу. Він танув і приємно лоскотав долонь. Раптом! Дзвінок! Це Сергій телефонує на мобільний. Ліна щасливо відповіла.

– Привіт! Я тут затримаюся години на три. Лягай спати без мене. Не сумуй, кицюнь!

І розмова закінчилася. У Ліни неприємно залоскотало серце. Щось підкотило до рота, і всередині стало якось гірко. Він вже третій тиждень приходить майже кожен день дуже пізно ввечері. І ніколи не розповідає, де був, що робив, чому так запізнився. Трішки моторошно стало… «Я не хочу втратити його!» – Ліна стиснула кулаки до болю, аж пальці побіліли.

«Нічого, – подумала дівчина. – Я зараз піду, приготую йому щось смачненьке поїсти. Він повернеться пізно, голодний буде… Але все-таки… Де він? З ким? А, раптом, в нього є інша?»

Ліна зіщулилася: «Не буду про це думати! Думки – матеріальні. Ще притягну своїми острахами якусь біду!»

Дівчина відганяла погані думки, намагаючись не думати про це. Вона попростувала до їхнього будинку. Раптом з-за рогу хтось різко виплигнув та гаркнув:

– У-у-у!

Ліна здригнулася, але не зойкнула. Вона була не боягузка.

– Що, злякав? – це їхній однокурсник Михайло спробував обійняти Ліну, але та відсахнулася.

– Чого сама гуляєш, де твій Серьога? – Михайло трішки задиркувато глянув. – Пішли до кав'ярні, кави вип'ємо, розповіси мені про те, як треба виборювати підвищену стипендію!

«Моя підвищена стипендія і йому поперек горла!» – подумала Ліна, а сама промовила:

– Ні, треба додому. Багато роботи. І, до речі, ще фонетику не підготувала…

– Так, у Сергія з вимовою краще, – Михайло насмішкувато цмокнув язиком. – Немов справжній американець розмовляє. Наче й до Штатів не їздив, а така вимова… Ти з ним живеш, ану, кажи, як Сергію вдалося поставити собі такий акцент? Ва-ва-ва! – Михайло спробував перегородити Ліні шлях, та вона ухилилася і побігла додому. Вже з ґанку закричала йому:

– Вчитися треба, а не по кав'ярнях ходити!

– Одне іншому не заважає! – Михайло зціпив зуби і відвернувся. – Все одно моєю будеш!

Та Ліна цього не почула.

* * *

– Слухай, як тобі, першокурснику, вдалося влаштуватися перекладачем? – Кирило усміхався Сергію щирою посмішкою.

– Та я ж не на повний день! Підробляю, щоб назбирати грошей на весілля з Ліною. Насточортіло залежати від батьків. Хочеться відчувати себе самостійним.

– А ти співбесіду проходив?

– Так, ще тести здавав. Складні, але впорався. Я ще коли в школі вчився, батькові переклади робив, йому по роботі треба було. Тож дещо мені вже було знайоме, коли я розпочав працювати. Та й працюю я лише третій тиждень, ще випробувальний термін не пройшов. Хоча б взяли, турбуюся страшно…

– А ти перекладаєш усно чи письмово? – Кирило з повагою дивився на Сергія.

– Більше усно. Але іноді дають і письмовий переклад. Хочу Лінку задіяти, щоб теж тренувалася. Вже один документ їй сьогодні підкинув, сподіваюся, що впорається. Вона у мене підвищену стипендію заробила за перший семестр.

– Молодець! – Кирило поплескав Сергія по плечах. – Вона одна з кращих з англійської мови на потоці разом з тобою.

Сергій задоволено примружив очі.

– Ми з тобою вчимося у одних і тих же викладачів, – провадив товариш, – на одному і тому ж курсі, в тому ж вузі, але результати у нас різні.

– Тобі варто просто сісти і розібратися в англійській. Ти у ній «плаваєш», тому і отримуєш частенько лебедів у вигляді двійок. Я можу тобі допомогти, – Сергій посміхнувся, – так, по дружбі. А коли розберешся, вже легко буде, сам впораєшся потім. Може, теж перекладачем підеш, туди, де я працюю. Але тобі ще необхідно багато попрацювати. А у мене, якщо вийде влаштуватися, тобто пройду термін випробувань, є ідея з наступного навчального року переходити на заочне. Планую влітку одружитися – сім`ю треба утримувати.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.