Владислав Манжара - Щоденник Іноземця

• Название: Щоденник Іноземця
• Автор: Владислав Манжара
• Жанр: Космическая фантастика

Пригодницька історія про загубленого мандрівника, який втратив зв'язок з домом. Надія на повернення не давала йому опустити руки і йго зусилля увінчались успіхом. Та не все так просто було на його шляху. Щоб здобути одне треба пожертвувати чимось іншим…

---

– 

Майже всі. Не в цьому справа. Ось дивись. Мені здаєть ся це дим. Можливо тут є якесь село. Я вже відмітив його на карті, і завтра ми рушимо туди. – На кольоровому знімку все було чітко видно. Не було сумнівів що це дим. Але Я не знав якого він походження. Я володів лише картою і здогадками.

– 

Розкажи про цей наруч.

– 

Для чого? Хоча… Я ж обіцяв взяти тебе з собою, а в нас в всіх є такі. Не точно такі ж. Для працівників різних галузей різні, з різними можливостями. Мій, наприклад, для технічної праці . Але суть в усіх та ж. Кришка з штучного алмаза, для захисту. Шкіра , для зручності, щоб краще сидів на руці. Вона добре прилягає до тіла. Хоча, з іншого боку, рука трохи пріє. Під кришкою начиння, яке забезпечує працездатність пристрою: батарея, генератор, кристалічні процесори та утримувачі інформації, а також багато чого іншого. Тобі це не потрібно знати. Я й сам багато чого не знаю. Зараз Я надіну його на твою руку та навчу користуватись.

В такій атмосфері пройшов вечір. Вперше за весь час Добровлада готувала вечерю сама. Я навчив Вѣдану, як управлятись з трьохвимірним меню. Вѣдана хапає все на льоту. Завтра, як буде час, навчу її тварити знімки.

Трохи пізніше той вовк знову дав про себе знати. На сей раз він сам вийшов до нас. Ми дали йому ще одну курку. Після цього він пішов. Ну, точніше Я дав йому ще одну курку, бо всі інші досі стовпіють при його появі. Мені здається, ще кілька днів, і він не буде боятись йти з нами поруч. Звичайно, якщо інші не будуть боятимутьсь його присутності. Отак. На добраніч.

17 Єлѣтъ 76 З.Р.З.      2:69

Перше що ми зробили пробудившись від сну, се добряче запаслись водою. Снігу буде все менше й менше. Так як карта була в мене, Я повів цих людей на зустріч долі. Кому кращій, кому гіршій, але особливого вибору в них не було.

Прокладання шляху було на мені, тому Я відправив кількох чоловіків на розвідку. Знаючи куди йти, нам треба було якось спустить ся з гори. Це вони й мали вивѣдать. На розвѣдку пішли мисливці, які могли знайти нас за слідами, або ще за чимось (Я давненько не бродив по лісам). Семибор теж входив в їх число. На розвѣдку їм було відведено 48 частей12.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Єлѣтъ – шостий місяць за древнім календарем. (Рік починався з дня осіннього рівноденства).

2

Вімана – транспорт для пересування як в безповітряному просторі, так і в Земних умовах.

3

Ѣ – (Назва букви Ять) Буква, На теперішній час відсутня у всіх цивільних варіантах кирилиці. У сучасній українській мові еквівалента звуку [і].

4

       Сажень – міра довжини (≈ 2,16 метрів).

5

       Лікоть – Міра довжини (≈ 59,6 см).

6

       Атлани (атланти, анти) – жителі атлані (атлантиди).

7

Ъ – Під наголосом ця буква читалась як [о]. Слово К[о]нязь походить від слова «кон». Яке раніше писалось як кън. Така вимова збереглась наприклад в болгарській мові. (на болгарській Болгарія пишеться не іначе як България)

8

       Вѣста – майбутня дружина.

9

Мїрне – Слово мир мало декілька значень в залежності яка буква стояла всередині. В даному випадку буква «ї» каже що зараз йде сова про общину.

10

Сонце – Небесне світило, яке має більше 3 Земель на орбіті.

11

Земля – в астрономії застосовують викривлене поняття планета. Адже переклад з давньогрецької звучить як «блукаюча зірка». Тобто Землі це небесні тіла, які не горять і мають постійну орбіту.

12

Часть та Час – Мира часу. Час = 144 Части. (1 Часть ≈ 37,56 секунд)