Петр Фиров - История ОУН-УПА: События, факты, документы, комментарии

• Название: История ОУН-УПА: События, факты, документы, комментарии
• Автор: Петр Фиров
• Издательство: Изд-во СевНТУ
• Жанр: Публицистика
• Год: 2002
• ISBN: 966-7473-39-2

В учебном пособии освещаются страницы истории борьбы ОУН-УПА с конца 1920-х — до середины 50-х годов. Предлагаемые читателю лекции представляют собой попытку осмысления сложного периода в истории Украины с позиций достижений исторической науки в конце XX века.

Для студентов, преподавателей, учащихся, а также всех, кто интересуется проблемами исторического прошлого Украины.

Рекомендовано Министерством образования и науки Украины в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений

---

Працедавці і працівники матимуть право вирішувати взаємні невзгоди шляхом третейських судів. На випадок недосягнення згоди за ними залишається право страйків та льокавтів. Остаточне залагодження конфліктів належатиме державним арбітражним урядам.

Нормальним днем праці буде 8-годинний день праці з тим, що, наскільки дозволять на це обставини, держава подбає про його скорочення.

Визнаючи засадничо волю праці, держава дбатиме про видайність праці з одного боку шляхом видання закону, що визначатиме умови кваліфікованої праці й концесійованих зайнять та нормуватиме внутрішній регулямин підприємств, зокрема розпорядок і технічний процес, з другого боку при помочі контрольних органів та інших державних установ.

Ведучи державний уряд праці та контролюючи приватні бюро посередництва праці, держава дбатиме про матеріальну поміч безробітним, що її буде давати при посередництві професійних організацій із фондів, зібраних від працівників і працедавців, а у виняткових, визначених законом, випадках, з допомогових фондів громад і держав.

Держава заведе єдину організацію загального забезпечення, обов’язкову для всіх верств суспільности, беручи рівночасно на себе обов’язок утримувати всіх громадян понад 60 літ життя, позбавлених власних засобів прожитку.

IV. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА.

Здійснення постуляту української державності передумовлює активізацію внутрішнього політичного життя українського народу, заманіфестовану назовні для зазначення української справи як рішаючого чинника в питанні східньоевропейського політичного стану.

Повне усунення всіх займанців із українських земель, що наступить в бігу національної революції та відкриє можливости розвитку Української Нації, в межах власної держави, забеспечить тільки система власних мілітарних зброєнь та доцільна союзницька політика.

Відкидаючи в засаді традиційні методи української політики орієнтуватися у визвольній боротьбі на якогось із історичних ворогів Української Нації, українська зовнішня політика здійснювате свої завдання шляхом союзних в’зань із тими народами, що вороже відносяться до займанців України, як рівно ж шляхом належного використання міжнародних взаємовідносин для осягнення суб’єктивної ролі України в міжнародній політиці.

У своїй зовнішньо-політичній чинності Українська Держава змагатиме до осягнення найбільше відборонних меж, що охоплюватимуть усі українські етнографічні терени й забеспечуватимуть їй належну господарську самовистачальність.

V. ВІЙСЬКОВА ПОЛІТИКА.

Організація української військової сили буде поступно розвиватися, а її форма мінятися відповідно до трьох етапів політичного стану України: ворожої займанщини, національної революції, державного закріплення.

В обставах ворожих займанщин підготовку українських народних мас до збройньої боротьби, а зокрема підготовку організаторів та вишколених провідників перебере окремий військовий осередок.

Лише військова сила, що спиратиметься на озброєний нарід готовий уперто та завзято боротися за свої права, зможе звільнити Україну від займанщини та вможливити упорядкування Української Держави.

Оборону упорядкованої Держави перебере єдина, регулярна, надклясова, національна армія й фльота, що враз із територіяльними козачими частинами будуть збудовані на підставі загальної військової повинности.

VI. КУЛЬТУРА Й МИСТЕЦТВО.

Українська держава буде змагати до піднесення рівня культури й цивілізації в Україні, узгіднюючи культурний процес, побудований на основі свободи культурної творчости, з духовою природою українського народу, його історичними традиціями й вимогами сучасности, та викорінюючи лихі наслідки чужонаціонального поневолення в ділянці культури та психики народу.

Тільки розвиток тої культурної творчости й тих мистецьких течій, що зв’язані зі здоровими проявами в минувшині Української Нації та з культом лицарськости й вольово-творчим відношенням до життя, зможе збудити здоровий гін нації до сили й могутньости.

VII. ШКІЛЬНА ПОЛІТИКА.

Кермування й догляд за шкільництвом як засобом виховання народніх мас у національно-державному дусі та встановлення шкільної системи, що піднесла би на належний рівень розвитку освіту українського народу, буде належати державі.

В основу народнього шкільництва ляже система української, державної, обов’язкової й безплатної, єдиної школи, яка забезпечуватиме всебічний, гармонійний розвиток людини та обійматиме й практичне, фахове-професійне виховання.

Приватні освітні установи та чужомовне навчання будуть допущені за дозволом держави в кожному окремому випадку та підлягатимуть контролі державних чинників.

VIII. РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА.

Уважаючи релігійне почуття внутрішньою справою людскої особи, Українська Держава в цьому огляді стане на становищі повної волі релігійної совісті.

Приймаючи засадниче відділення церкви від держави, влада задержуючи необхідну контролю над церковними організаціями, — співпрацюватиме з українським духівництвом різних культів у справах морального виховання нації.

У школу буде допущена наука релігії тих культів, що не будуть виявляти денаціоналізуючих тенденцій.

Українська Держава буде сприяти розвиткові української національної церкви, незалежної від чужеземних патріярхатів, та українізації релігійних культів, що будуть діяти в Україні.

IX. ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ.

Беручи ідею Української Самостійної Соборної Держави в підставу свойого політичного діяння та не визначаючи всіх тих міжнародніх актів, умов та установ, що стан українського національно-державного розірвання сотворили та закріпили, Організація Українських Націоналістів ставить себе у категорічне противенство до тих всіх сил, своїх і чужих, які цьому становищу українських націоналістів активно чи пасивно протиставляться, та протидіятиме всяким політичним заходам єдиниць і колективів, що будуть відхиленням від повищих засад.

Не обмежуючись у своїй діяльності на той чи інший терен, але змагаючи до опанування української національної дійсности на всіх українських землях та на чужих теренах, заселених українцями, Організація Українських Націоналістів вестиме всеукраїнську політику державництва без надавання їй партійного, клясового чи якого-небудь іншого суспільно-групового характеру, та в прямій послідовності протиставляє її всім партійним і клясовим угрупуванням з їх методами політичної праці.

Спираючись на творчі елементи українського громадянства та об’єднуючи їх коло українського національно-державного ідеалу, Організація Українських Націоналістів ставить собі завдання оздоровити відносини в середині нації, викликати в українському народі державно-творчі зусилля, розгорнути українську національну силу на всю її широчінь, і таким чином забезпечити великій українській нації відповідне місце серед інших державних народів світу.

Відень, лютий 1929р.

Мартинець В. Українське підпілля. Від У.В.О. до О.У.Н.

/ В.Мартинець.-,[365]1949, с. 335–341.

№ 2 Витяг з устрою організаціЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

II розділ.

Членами доросту О.У.Н. можуть бути українці (ки) у віці 8-15 р.

Членами юнацтва О.У.Н. можуть бути українці (ки) у віці 15-21р.

Членами О.У.Н. можуть бути українці (ки), яким скінчився 21 рік.

Кожний бажаючий вступить в О.У.Н. подає до одного з відділів писану заяву з порукою двох дійсних членів ОУН.

Новий член впродовж 6 місяців вважається кандидатом.

Обов’язком членів є підлягати приписам Устрою, правильників, постановам і наказам усіх кермуючих органів ОУН, ширити ідеологію українського націоналізму, притягати нових членів і своєчасно платити членські вкладки.

III Розділ.

ОУН на території України ділиться на 10 країв.

ОУН на чужині ділиться на 10 теренів.

Край ділиться на 5 округ.

Терен ділиться- відповідно до політичних кордонів- на держави.

Кожна округа й держава ділиться на відділи.

IV Розділ.

Відділ складається з членів ОУН, що перебувають в одній місцевості.

Відділ має гурти Доросту й Юнацтва.

На чолі відділу стоїть Управа в складі Голови й двох членів.

Голову обірають Загальні Збори Відділу. Членів Управи затверджують Загальні Збори на пропозицію Голови.

V Розділ.

На чолі Округи чи Держави стоїть Секретар, якого призначає Провід Українських Націоналістів.

VI Розділ.

На чолі Краю чи Терену стоїть Провідник, якого призначає Провід Українських Націоналістів.