Емма Андієвська - Шухлядні краєвиди

• Название: Шухлядні краєвиди
• Автор: Емма Андієвська
• Жанр: Детская образовательная литература

«Шухлядні краєвиди» Емми Андієвської – найновіша збірка, в якій у традиційному для свого ідіостилю жанрі сонету авторка репрезентує свої рефлексії. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста – валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму. На бажання авторки у книзі збережено особливості авторської мови відповідно до норм українського правопису 1929-1933 рр. та «Правописного словника» Гр. Голоскевича, а також особливості авторської пунктуації.

---

Крен – у напрямі – півдня

Із циклу «Ненормовані відтинки»

Музей: акваріюм, де – й макроподи.[41]
Пара закоханих – серед – опудал.
Вся ґалерія – з воску – водоспади.
З продухвин – запах: цвіт – олив – із півдня.

Міня – квадрати – фауна – і фльора.
В повітрі – весла: крізь стіну – трієри.[42]
На сходах (мармур) – голоси – школярок.
На вході – голуби – Орфей – й ліру

Цементну, – замість – голови – рогач. —
Просто – з-під даху – скапує – сургуч
На кольоровий брухт – уздовж доріжок,

Що – профіль й торс – сегментів – антуражу.
Набабрався – й вже – руку й серце – день. —
Й спіднички – молодицям – Купідон.

Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина

Із циклу «Ненормовані відтинки»

В повітрі – зблимує – крилатий – м’ячик.
Па΄рка – набік – одну – зі своїх – ми΄чок,[43] —
Чекає, коли – сяйво – після – мочви.[44] —
Садівникові – заважає – мульча.

Загортується – краєвид – в могер.
Бджола – найменший – промінь – на пуґар.
Тоненькі – ребра – вітерцю – із гір.
В каварні – двоє, – з вуст – до вуст, – й кагор.

Не закрут – існування – перескік.
Буття – для кожного – і небо – в череску. —
В вощині – завелася – метениця![45]

Біжить – з мітелкою – вже й всесвіту – панунця.
Й за нею, – рукавиці – шкіряні, —
Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина.

Флюктуація

Із циклу «Паралакси»

Відкрилися – посілості – бездонні,
Що їх – у шкірки втілень – господиня,
Котра – із хаосу – шматками – цілоденна.—
Ще – існування – дівка – на виданні. —

Й струмує – дійсність – в обриси – голчасті,
Де – кузов небуття а потвори – чистять,
Заки – і їм – дадуть – з заглибин – чосу,
Щоб – з дерева буття – чергову – чухру.[46]

Й скрізь – на відтинках – з форм нових – варіння!
Коріння – часу – крізь – бруньки – й вмирання. —
Народжуються – й лускають – пухлини,

Аби – всі ядра – в висхідному – пляні —
Й голівку – й серце – кожний – елемент,
Який – надто усталене – лама.

Стереокіно

Повіяло – отавою – знадвору.
З басейну – у дворі – дитячий – вереск,
На хмарці – гуска – дошкільнятам – варить —
З веселок – борщик, кому – конче – в вирій.

На листі[47] – полиск – лагодить – бляхар,
Аби – в обхід – защемлене – й лихе.
Неблимно – небом – риб’ячий – міхур.
З найближчих – шхер – легіт – русалок – хор.

Сандалі – існування – знов – пустельник —
Там, де площин ущільнення – настало. —
Чотири – світу сторони – зручніше —

На плечах, – й зрівноваженіше, – ношу.
Щоб – там, де – щойно – обрію – кінець, —
Лазівка – в дійсність, – стереокіно.

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир.
Проміжні – ланки – перебрали – старт. —
Нові світи, – опеньками, – етер —
Із чергових – галактик – ґарнітур.

Ледачий – простір – геть очемерів:[48]
На власну – руку – і струмки, й – моря.
Піраньї щелепи – ростуть – з дерев,
Й ніхто – і пальцем, щоб – набік – мару.
Хоч – вже, – частинами, – жонґлер-вигадник —
Ущільнює – відхилення – погодні.
Вертихвости – тлін – мелють, де – нестули[49]

Бльокують – дійсности – рухому – стелю,
Заки – бодай – один – з небагатьох —
Вогню з грудей, що – його – волі птах.

Вісь – існування – на новий – бігун[50]

Світає. – Краєвид – черговий – виверт:
Вздовж – улоговини – крилаті – леви —
З веж – перегони – гідр – семиголових. —
Від жертв – і сліду, а – ліжка – кривавлять.

Із вати – міст. Вокал – блукає – вутлий,
Де ще – сторожу – триметрові – нетлі. —
Скрізь – никають – макітри – синюваті,
В яких – з кістками – часом – й самоцвіти.

I знову – тиша. Лиш – дівча – вараска[51] —
Стрілою – сіно, щоб – з-під тамариску —
До іншої площини – василіск, —

Й лазівку, де – він, – місто – і село —
Назавжди – мідницею.[52] – Й старт: розгін —
Вісь існування – на – новий – бігун.

Ще – одна – ідилія

Пірс. Мазуни, дівулі, діти, шльондри.
Трохи поодаль – перегони: люнтри.[53]
На стовпчиках, які – з води, – гірлянди.
Замість світила – небом – сколопендра.

Із вілли – побіч молу – мадриґал.
Гравці – в тенетах[54] – забивають – гол.
Поруч – хлопчисько – сальто – на бігу.
Свято – буття, що – додає – снаги.

Зупинки – й напрямні – спотикача΄.[55] —
Хоч – й криво, – світ – в Атланта – на плечі.
Маля – колиску, – крок в життя, – штовха.

Інше, – трирічне, – песикові – хвіст.
Сміх, схлипи, – радість – груди розрива,
Дарма що – вищир – черепа – в траві.

На коліщатах – в пік зими – весна!

Не атріюм – навкілля – атонія,[56]
Що – нетямущим – голови – стинає —
За цельофаном – поруч, – за стіною, —
Ви полум’ям – в горнятку – атенею,[57]

Хоч – пасмо – гір – ще – асфальтозавод,
Куди, до цирку, – гевал – зазива —
Й замість – смокталок – всім – громовідвід,
Як – дійсність, – креля, – куснями – пливе —

Несправними, щоб – просвіток – в затулі,[58]
Де – обріїв – пульсаторів – не стало,
Лиш де-не-де – шматочки пуповини

Буття – для проминального – за ванну. —
Та вже – викочується – з нетрів – сніп —
Й на коліщатах – в пік зими – весна! —

Й чекає – в тіні – вічність, – крокодил

Галактики – ще – скиртоукладач.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Зазімки – початок зими, перші холоди.

2

Наварх = у Старод. Греції – начальник фльоти.

3

Загубник = Гумовий наконечник дихальної рурки акваланга, яку вставляють між губами й зубами.

4

Лінкос = штучна мова, створена для спілкування з інопланетянами, яку запропонував голляндський математик Г. Ф. І.

5

Мульча = дрібна солома, листя, торф для мульчування ґрунту

6

Вар – спека

7

Чортопхайка – тут – мотоцикл

8

Риж – сирець – повноцінний, не цілком очищений риж

9

Омизник = кокетник

10

Арибал = давньогрецька туалетна посудина для запашних олій

11

Затискач = хірургічний інструмент.

12

Засалабонити = всадити, увігнати.

13

Меляти (хвостом) = вертіти хвостом

14

Триктрак = старовинна гра, яка міститься в пересуванні по дошці дамок, відповідно до кількості очок, що випали на кісточках

15

Силур = третій період палеозойської ери історії розвитку Землі.

16

Типчина = багаторічна пасовищно – кормова рослина ми родини злакових зі щетинистим листям і вузькою волоттю; Вівсяниця борозниста.

17

Міцела = калоїдиа частинка, заряджена енергією, б) множ. = кристалічні частинки, з яких складаються колоїдні речовини тіла рослин і тварин.

18

Хлю΄пне΄ = має 2 наголоси.

19

Трактус = спів римск. меси, який виконують у дні Великого посту чи жалобної служби.

20

Леліт = сич.

21

Долина΄ = від долинати

22

Дзиґар = годинникар

23

Линтварі дубити = жорстоко бити, карати. Линтвар = бараняча шкура.

24

Торботря΄си = жебраки

25

Шве΄нді справляти = вештатися

26

Лабузи΄ння = бур’ян

27

Чубрій = людина з довгим волоссям, селянин

28

Укодокати = заморити

29

два наголоси: «хма΄рок і хмаро΄к.

30

Капарити – партачити, бідувати.

31

Ба΄дя = ледачий віл.

32

Курма΄ччя = дрантя, лахміття.

33

Багдаль = сап'ян з козиної шкіри.

34

Спуза΄р – пастух, до обов’язків якого входило підтримувати вогонь, заготовлювати дрова, носити воду.