Ярослав Тинченко - Белая гвардия Михаила Булгакова

• Название: Белая гвардия Михаила Булгакова
• Автор: Ярослав Тинченко
• Жанр: Биографии и Мемуары
• Год: 1997

Полемічне дослідження київського історика Ярослава Тинченка «Белая гвардия Михаила Булгакова» присвячено подіям в Україні кінця 1918 року — часу повалення гетьмана Скоропадського, Києву доби громадянської війни, пригодам родичів та друзів сім'ї Булгакових, що стали прототипами роману «Белая гвардия», видатному письменнику-киянинові Михайлу Афанасійовичу Булгакову та його долі. Сподіваємося, що нестандартний погляд на творчість Булгакова та історичні події в Україні часів громадянської війни зацікавлять не тільки поцінувачів літературної спадщини видатного письменника, а й усіх, хто цікавиться тим складним і буремним часом. Книжка розрахована на широкий загал читачів, буде корисною як літературознавцям, так і історикам.

Дослідження видано за фінансового сприяння акціонерного товариства пивзавод «Оболонь».

Полемическое исследование киевского историка Ярослава Тинченко «Белая гвардия Михаила Булгакова» посвящено событиям на Украине конца 1918 года — времени свержения гетмана Скоропадского, Киеву в период гражданской войны, приключениям родственников и друзей семьи Булгаковых, ставших прототипами романа «Белая гвардия», выдающемуся писателю-киевлянину Михаилу Афанасьевичу Булгакову и его семье. Надеемся, что нестандартный взгляд на творчество Булгакова и исторические события на Украине времен гражданской войны заинтересует не только поклонников литературного наследия выдающегося писателя, а и всех, кто интересуется той сложной и запутанной эпохой. Книга рассчитана на широкий круг читателей, будет полезной как литературоведам, так и историкам.

Исследование издано благодаря финансовой поддержке акционерного общества пивзавод «Оболонь».

---

(Киевская Мысль, 12 декабря (29) ноября 1918 года, № 237)

Совет министров о мобилизации

В вечернем заседании Совета министров под председательством С.Н. я был заслушан подробный доклад о ходе мобилизации в Киеве и его

окрестностях. Кроме членов кабинета, в заседании присутствовал Главнокомандующий военными силами на Украине генерал князь Долгоруков. Из обмена мнений выяснилось, что дополнительная мобилизация старших годов в настоящий момент является лишней, что военное ведомство на первых порах должно ограничиться произведенным призывом мужского населения в возрасте от 20 до 30 лет.

(Киевская Мысль, 12 декабря (29) ноября 1918 года, № 237)

События на Украине

От штаба Главнокомандующего (официально)

Оперативная сводка к 9 ч. 11 декабря 1918 года.

Ночь у Киеве прошла спокойно. На фронте под Киевом в направлении Пущи-Водицы мелкие стычки разведчиков.

(Киевская Мысль, 12 декабря (29 ноября) 1918 года, № 237)

Вчера (т. е. 11 декабря — прим. Т.Я.) наш отряд принужден был очистить ст. Нежин и отойти на ст. Носовку.

(Киевская Мысль, 12 декабря (29 ноября) 1918 года, № 237)

12 декабря (29 ноября) 1918 года

Від штабу Головнокомандуючого (офіціяльно)

Оперативна сводка № 33 до 9 год. 12 грудня 1918 року

Ніч на фронті під Киевом і в місті пройшла спокійно.

Генерал-квартирмейстер генерал-майор (підпис)

(Слово, п'ятниця, 13 грудня 1918 року, ч. 60)

Оперативна сводка до 20 год. 12 грудня

На фастівському напрямку ворог сьогодні зранку рушив до лінії, котру він залишив після заключения перемирря з німцями. Повстанці роззброїли частини німців, котрі несли охорону попереду нашого розташування. Наше військо непохитно стоїть на своїх позиціях, готове зустрінути повстанців. По інших місцевостях без змін.

Генерал-квартирмейстер генерал-майор (підпис)

(Слово, п'ятниця, 13 грудня 1918 року, ч. 60)

Черниговщина

На Крутському напрямку без перемін. У зв'язку з відходом нашого війська з м. Ніжина до ст. Носівка наші частини з Ромодану відійшли до м. Лубен (дані на 9 год. 12 грудня).

(Слово, п'ятниця, 13 грудня 1918 року, ч. 60)

Полтавщина

На Крутському напрямку без перемін. У зв'язку з відходом нашого війська з м. Ніжина до ст. Носівка наші частини в Ромодану відійшли до м. Лубен (дані на 9 год. 12 грудня).

(Слово, п'ятниця, 13 грудня 1918 року, ч. 60)

14 (1) декабря 1918 года

Офіційне повідомлення з приводу стрілянини по Республіканському війську (офіціяльно)

У пів до 4 год. дня 14 грудня величезні маси київського демократичного громадянства зустрічали зі сльозами радості і революційними піснями перші отряди Українських Республіканських військ. Радісні зустрічі при безперестанному "Слава", урочистий похід з Фундуклеївської вулиці рушив на Хрещатик. З кожним часом маніфестація збільшувалась. Демократичне громадянство без ріжниці націй збільшувало маніфестацію, робило ще більше урочистим свято перемоги демократії. Але сталося щось страшне, злодійське. Руське офіцери з отрядів гетьманського уряду, не дивлячись на те, що уряд гетьмана в той час капітулював перед революційними військами, вийшли з Прорізної та Інститутської вулиць та почали стрілянину по мирній і радісно настроєній маніфестації. Рівночасно розпочали стрілянину по маніфестації кулеметами з дахів будинків по Хрещатику. З вікон буржуазних помешкань посипались у натовп бомби. Полягли дорослі маніфестанти й малі діти. Лише негайним активним заходом Республіканських військ було зпинено ганебну провакаційну бойню. Рівночасно деякими гуртами Добровольчої армії розпочався розгром складів на Галицькому базарі. Вночі було зроблено спробу розгрому на Подолі чорними силами. Такою подвоєною провокацією скінчив своє існування як реакційний уряд гетьмана так і його чорносотенна офіцерська добровольча армія.

(Слово, вівторок, 17 грудня 1918 року, ч. 63)

Вчера ночью группа просочившихся в Киев сечевиков ворвалась в помещение гетманского броневого отряда на Печерске, обезоружила солдат и захватила два броневых автомобиля. Один из автомобилей удалось задержать, второй же занял Лавру и принял боевое положение. Под защитой броневика повстанцы постепенно стали распространяться по Печерску. Около 11 часов дня ими было занято здание военного министерства на Никольской. (Мир, воскресенье, 15 декабря 1918 года, № 10)

С утра войска Директории перешли в наступление на киевском фронте и заняли Святошино, Борщаговку и Красный Трактир. Одновременно рабочими было поднято восстание на Печерске и захвачена Лавра. Началась ружейная и артиллерийская стрельба на Печерске и Липках. Гетманом была сделана попытка войти в переговоры с Директорией, но из Фастова потребовали капитуляции гетмана.

В 11 час. утра гетман сложил власть и уехал из Киева. К этому же времени войска Директории вошли в предместье Киева, где некоторое сопротивление им оказали добровольческие дружины. Однако, ввиду безнадежности дела штаб Главнокомандующего решил капитулировать.

К 3 час. дня Киев был в руках войск Директории. До позднего вечера шло разоружение отдельных офицерских частей. К вечеру стрельба в городе затихла. Ген. Долгоруков покинул Киев. Все добровольческие дружины в Киеве разоружены. Они получают возможность уехать» на Кубань.

(Мир, воскресенье, 15 декабря 1918 года, № 10)

Первые отряды войск Директории вошли в город со стороны Святошинского шоссе. Впереди на автомобиле, разукрашенном национальными флагами, ехало 3 человека. К ним навстречу выехал автомобиль с белым флагом от городской думы. Войска Директории шли выстроившись по 8 в ряд. Между войсками и автомобилем выстроилось человек 100, которые несли портрет Шевченко. Манифестация была окружена цепью молодежи. Толпа на тротуарах приветствовала входившие церимониальным маршем войска Директории. Незадолго до входа войск правительственные войска и отряды добровольческих дружин, размещавшиеся в Педагогическом музее, кафе "Франсуа", оставили эти сборные пункты. Войска Директории от Фундукпеевской по Крещатику направились к Царской пл. Вдруг со стороны Думской пл. послышался пулеметный огонь. В ответ последовали выстрелы со стороны проходивших войск. Стрельба продолжалась минут 10. Крещатик моментально опустел. Масса пряталась в подворотни. Это было около 5 часов вечера. На улицах было совершенно темно и пусто. Спустя час, убедившись, что стрельба прекратилась, публика стала расходиться по домам.

(Утро, воскресенье, 15 декабря 1918 года, № 13)

До історії сформування і бойової роботи групи військ УНР Печорського району (зі звітів по команді і слів учасників)

Ініціативна група заарештованих політичних українців, котрі знаходились на Головній Гауптвахті міста Києва, одержавши 20 листопада відомості про те, що український народ під проводом Директорії повстав проти буржуазного гетьманського уряду, котрий торгував долею народу, після наради вирішили прийняти участь в боротьбі. Для цього ініціативна група попоробувала увійти в зв" язок із зовнішнім світом і війти в яку-небудь револьційну організацію, з котрою бажала координувати свою працю. 25 листопада групою був випущений політичний сотник Куликівський, котрому було доручено пройти в штаб військ Директорії, де він повинен був з'явитись до отамана Петлюри і по одержанню директив повідоміть групу. Сотник Куликівський пробрався до військ Директорії, об чім повідомив групу. Вирішено виступить активно тоді, коли буде відомо про загальний наступ Осадного корпусу на Київ. Через відвідувачів (пана В., співробітника мін. праці) групі удалось дістать зброю, котра переховувалась не вважаючи на переодичні обшукування, які проводились по наказу бувшого коменданта міста.

13 грудня з вечірніх газет дізнались про умовини Директорії з німцями. Негайно зроблена була нарада групи, на котрій було вирішено виступить між 13 і 14 грудня. На тієї ж нараді група обрала командуючим військового старшину Вовка, начальником штабу сотника Тютюнника. Було виявлено, що можна сформувати бойову частину у кількості 120–130 чоловік. В 9 год вечора 13 грудня по наказу командуючого сотником Соломінським була обеззброєна варта на Головній Гауптвахті, від котрої було відібрано 16 рушниць. Зараз же під керуванням начальника штабу була вислана озброєна рушницями розвідка в місто в кількості 7 чоловік. Розвідка пройшла під видом російської частини по місту до Софійської площі і повернувшись назад, доложила про стан і розташування охоронних гетьманських і російських частин в місті.

Хоча й не було певних відомостей про ситуацію взагалі, командуючий видав наказ про виступ і зайняття Печерська по виробленому плану. Карні злочинці були зачинені в карцерах. Всі політичні увійшли в бойовий загін… В першу чергу була роззброєна комендантська сотня в кількості 100 чоловік і заарештований бувший комендант міста Києва генеральний хорунжий Тищинський, по наказу котрого були увечері 13 грудня виставлені кулемети в напрямку гауптвахти. Після озброєння всього бойового загону рушницями і кулеметами комендантської сотні, почався наступ з двох боків на особливий гетьманський дивізіон панцирників. Був момент, коли під дужим обстрілом панцирників в бойовому загоні було помітно хитання. Але захоплені прикладом кількох старшин і гайдамаків, люди кинулися на штурм. Панцирники кількістю около 500 чоловік капітулювали. Із зброї було відібрано: З панцирних самоходи, з гармати, коло 100 кулеметів і багато іншої зброї.