Александр Володарский - Химия

• Название: Химия
• Автор: Александр Володарский
• Жанр: Биографии и Мемуары

«Химия» — жаргонное название для колонии-поселения, сохранившееся с советских времён. В сегодняшних украинских реалиях под ним понимается «исправительный центр» — тюрьма облегчённого режима. Учреждения, статус которых до конца не понимают ни заключённые, ни администрация.

Александр Володарский, известный также как «shiitman», после одного из своих акционистских опытов был вынужден провести несколько месяцев в таком исправительном центре. В заключении он, с помощью писем, продолжал вести свой блог.

Эта книга — компиляция из записок из исправительного центра, более поздних комментариев к ним и публицистических текстов, написанных как в тюрьме, так и на свободе.

---

— речовими доказами по справi — роздрукiвками iз iнтернет сайту www.photo.unian.net/rus/themes/15236 (т. 1 а.с.а. с69-73,74);

Зазначеннi докази по справi повнiстю узгоджуються з даними, якi мiстяться в показаннях особи, яка була допитана пiд час досудового слiдства як ОСОБА_22 (т. а.с. 79).

Оцiнюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що виннiсть ОСОБА_15 у вчиненнi злочину, що йому iнкримiнується, доведена повнiстю, а його умиснi дiї правильно квалiфiкованi за ст. 296 ч. 2 КК України, як хулiганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивiв явної неповаги до суспiльства, що супроводжувалось винятковим цинiзмом, вчиненими групою осiб.

Твердження пiдсудного ОСОБА_15 та захисту, що вiн хулiганських дiй не вчинював, громадський порядок не порушував, а в його дiях є ознаки адмiнiстративного правопорушення передбаченого ст. 185-1 КУпАП, а саме порушення порядку органiзацiї та проведення зiбрань, мiтингiв, вуличних походiв та демонстрацiй, оскiльки на їх думку у ОСОБА_15 не було умислу на вчинення хулiганства, а був умисел провести акцiю протесту, суд розцiнює, як такi, що мають за мету допомогти ОСОБА_15 уникнути кримiнальної вiдповiдальностi.

Так, сам ОСОБА_15 та усi свiдки по справi, у тому числi, якi були допитанi в судi за клопотанням пiдсудного ОСОБА_15 та захисту, а саме ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 пiдтвердили, що ОСОБА_15 та дiвчина демонстративно роздягнулись та публiчно оголились та почали iмiтувати сцени полового акту перед будинком Верховної Ради України — в громадському мiсцi, при цьому громадяни виражали своє обурення дiями ОСОБА_15 та дiвчини.

Зазначеннi докази пiдтверджуються даними, яки були наданi пiдсудним ОСОБА_15 та захистом.

Зокрема, п. 5 ч. 2 Постановою Пленуму Верховного Суду України № 10

вiд 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хулiганство» хулiганством, яке супроводжувалось винятковим цинiзмом, можуть бути визнанi дiї, поєднанi з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, у тому числі й проявом безсоромності чи грубої непристойності.

Обставин, які пом’якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання підсудному відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

— ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, передбачених ст. 296 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;— особу ОСОБА_15, який постійно не проживає на території України, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, раніше не судимий, перебуває на консультативному обліку у лікаря психіатра з приводу заїкання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває,

На підставі викладеного суд, враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо загальних норм законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимоги п. 14 а.з. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» щодо призначення покарання особам, які вчинили хуліганство, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_15 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах здійснення за ним нагляду, а тому необхідно призначити підсудному ОСОБА_15 покарання у вигляді обмеження волі ближче до нижчої межі встановленої санкцією статті КК України.

Суд, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_15 у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, зокрема вік підсудного, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, ставлення підсудного до вчиненого, не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, —

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_15, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання

у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому

ОСОБА_15, відповідно до вимог ст. 72 КК України, термін його затримання та перебування під вартою з 02.11.2009

року по 18.12.2009 року.

Речові докази по справі, які знаходяться при матеріалах справи, — залишити зберігатись при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_15 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді

особистої поруки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом

15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Підпалий

Акциия «Здесь тебе не Европа»

Перформанс в двух частях «Здесь тебе не Европа» проходил в рамках выставок из цикла «Судебный Эксперимент», посвященного судебным процессам против политических активистов в Украине.

Слова ставшие заглавием акции следователь Сергей Шайхет произнес на одном из первых моих допросов, в ответ на просьбу позвонить и дать возможность связаться с адвокатом.

Фраза «Здесь тебе не Европа» идеально иллюстрирует не только принципы работы украинских правоохранительных органов, ее можно спроецировать на все сферы нашей жизни, начиная от прав человека и заканчивая сортировкой мусора. Архетипичной «Европе» в массовом сознании противопоставляется отнюдь не «Азия» и не «Евразия», а именно некая «не-Европа» — пространство пустоты, абсолютного отрицания, которому в одинаковой мере чужды как азиатский традиционализм, так и гуманизм современной европейской цивилизации.

Первая часть перформанса состоялась в сентябре 2010 года

Мы попытались показать осознание украинской «не-Европы» человеком, который случайно столкнулся с одним из ее проявлений.

Я выступал скорее в качестве холста, на котором рисовал мой товарищ по АКТ-группе, а впоследствии и по анархо-синдикату АСТ Дмитрий Мрачник. Татуировальная машинка с максимально большой насадкой, включенная на максимальной скорости, использовалась в качестве инструмента для скарринга. Следы надписи «Здесь тебе не Европа» должны были сойти через несколько недель. И сошли. Хотя у многих были сомнения на этот счет.

Рисунок был импровизацией. По первоначальной авторской задумке следовало написать лишь текст. Но соавтор увлёкся и начал рисовать портрет следователя, я сказал, что тогда уже необходим и поп. Элемент импровизации и неорганизованности также очень важен: описывая репрессивную систему нужно всегда иметь в виду, что ее поступки при своей крайней жестокости часто бывают иррациональными, безмотивными, непродуманными. Идею набить на спине «портреты врагов» высказывал художник Иван Мельничук, когда летом мы только начинали обсуждать идею с татуировкой, потом я заменил портреты на текст и вот совершенно неожиданно мы вернулись к истокам.

Временность татуировки — это ключевой момент, как и боль в процессе. Травмы, полученные при столкновении с властью, можно излечить. Система пытается поставить на нас вечное клеймо, но не всегда преуспевает в этом. Впрочем, если бы шрамы не зажили, это придало бы акции совершенно новый смысл.

Вторую часть мы провели в хорватском городе Риека, во время продолжения «Судебного Эксперимента».

Я повторил схожую по форме акцию, но уже с иным смыслом.

На спину опять была нанесена татуировка, на этот раз в английском варианте «No Europe for you here», а вот рисунок был другим — контурная карта ЕС.

Очень легко обвинять в «не-европейскости» Украину. Дикую, коррумпированную, расистскую, ксенофобскую и жестокую страну.

Но существует ли настоящая Европа безо всех этих изъянов?

Место, где права человека — больше чем красивая фраза, где государство не подавляет гражданина, где каждый свободен жить, писать, любить и самовыражаться в согласии со своими желаниями?

Ответ отрицательный.

Здесь вам не Европа, даже в самом центре ЕС.

Ты отчётливо ощущаешь это, будучи гастарбайтером или беженцем.

Ты ощущаешь это, будучи радикальным активистом, обвиняемым в «экстремизме».

Ты ощущаешь это, будучи работником, погрязшим в заёмном труде без шанса вырваться, ты ощущаешь это, будучи бездомным, наркоманом или осуждённым преступником.

«Здесь вам не Европа».

Для вас её нет и не будет нигде.

Нам не следует сожалеть о мифическом Закате Европы. Потому что той Европы, которая заслуживала бы сожаления, нет и никогда не существовало.