» » » » Брати Капранови - Розмір має значення


Авторские права

Брати Капранови - Розмір має значення

Здесь можно скачать бесплатно "Брати Капранови - Розмір має значення" в формате fb2, epub, txt, doc, pdf. Жанр: Современная проза. Так же Вы можете читать книгу онлайн без регистрации и SMS на сайте LibFox.Ru (ЛибФокс) или прочесть описание и ознакомиться с отзывами.
Брати Капранови - Розмір має значення
Рейтинг:
Название:
Розмір має значення
Издательство:
неизвестно
Год:
неизвестен
ISBN:
нет данных
Скачать:

99Пожалуйста дождитесь своей очереди, идёт подготовка вашей ссылки для скачивания...

Скачивание начинается... Если скачивание не началось автоматически, пожалуйста нажмите на эту ссылку.

Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Как получить книгу?
Оплатили, но не знаете что делать дальше? Инструкция.

Описание книги "Розмір має значення"

Описание и краткое содержание "Розмір має значення" читать бесплатно онлайн.








Мобільний зв’язок було подавлено примусово, так завжди роблять на виставах, аби не заважали артистам. Телефони місцевого зв’язку працювали, але при спробі вийти в місто одразу давали відбій. Значить, терористи захопили весь палац. Так я і сказав, кинувши чергову трубку.

- Чому ви так вирішили? - Соломинка акуратно повісила її на місце. Українські жінки страждають на манію прибирання, це доведено психологами.

- Я так вирішив тому, що коли плануєш обмежитися залою, немає рації вимикати телефони. Логічно?

- Логічно.

Ми побували в багатьох приміщеннях і скрізь знаходили одне й те саме - безлад, розкидані меблі та мовчазні телефони. Сюди, на технічний поверх, не долинало згори жодного звуку. А від цього картина спустошення ставала ще зловіснішою. Одного разу ми ледь не вскочили в халепу - коридором, повз двері, які ми уже збиралися прочинити, плазував спрут. Він був без полонених, тому просувався беззвучно. Довелося потроїти і без того подвоєну пильність.

- Усе. Розвідку закінчено, - проголосив я, виходячи з чергового кабінету.

- Чому? - поцікавилася Солоха.

- Мені все зрозуміло. Палац повністю заблоковано, людей тримають в залі під контролем. Треба шукати вихід назовні.

Я сам собі сподобався цієї миті - настільки авторитетно та спокійно прозвучали висновки.

- А що вони хочуть?

- Це нам розкажуть ззовні, якщо виберемось. Давай знайдемо кухню.

- Кухню?

Це ази. Найкращий спосіб проникнення до споруди - вентиляційний канал. А де найбільші вентиляційні канали? Зрозуміло, в кухні.

- У Палаці є ресторан. А значить, є і кухня.

- Навіщо нам кухня?

- Побачиш.

Пильнуючи в чотири ока, ми знайшли-таки кухню без зайвих пригод. Солоха чудово орієнтувалася за запахами, принаймні кухонними, і врешті ми відчинили ті двері, що треба.

- Тю-тю.

Тут, судячи зі всього, відбулася справжня битва. Кухарям не першина мати справу із восьминогами, крім того, вони завжди озброєні велетенськими ножами, - отже, картина перед нами вимальовувалася грандіозна. Підлога була вщент залита борщем, скрізь валялися тарілки, каструлі та інший кухонний реманент. На плиті догоряв якийсь соус, - власне, за його запахом ми й зорієнтувалися. Хлопці не здалися без бою, принаймні про це свідчив велетенський обрубок мацака, який тепер уважно розглядала Соломинка.

- Дивіться.

Внутрішня поверхня втраченої терористом кінцівки була вкрита маленькими, навіть тендітними присосками. От в них, власне, і крилася справжня сила спрутів. Ці присоски намертво чіплялися за підлогу чи за людину - навіть і не пробуй відірвати. Тисячі маленьких присосок. Елементарні закони фізики.

- З таких обіймів не викрутишся.

Я почухав потилицю.

Соломинка стояла переді мною і тримала в руках обрубок нашого ворога. Можна було замилуватися нею в цю хвилину. Очіпок збився на бік і майже не стримував розкішного темного волосся. Викот запилюженої сорочки злегка надірвався і тепер відкривав трошечки більше, ніж раніше. Перемазане у сажу та білила обличчя набуло трохи дитячого виразу. У цей момент я відчув себе готовим пообрубувати геть усі мацаки на світі!

Але до справи. Перш за все я знайшов холодну плиту, бо на гарячій не дуже пострибаєш. Так, каструлі, миски - все геть, аби зручніше було дістатися до вентиляції. Відсунув банку зі смальцем. Нюхнув. Смалець був уже готовий до подачі - заправлений зеленню та часником, саме те, що треба. Я озирнувся навкруги, підійшов до полиці з хлібом та відламав собі добрячу скоринку. Війна війною, а обід за розкладом, та й, врешті-решт, ефективність праці ситої людини більша, чим голодної. Смалець ліг зверху густим шаром, я облизав ложку.

- Хочеш хліба?

- Чого? - дівчина відкинула мацак і підійшла до мене. Я зробив бутерброд і їй. Деякий час ми просто стояли і їли, немовби збираючись із останніми силами перед боєм. Та воно, в принципі, так і було.

Я закинув в рота останній шматочок, витер об штани жирні руки, аби краще хапатися за трубу…

- Стоп!

Від мого вигуку Соломинка здригнулася.

- Що з вами?

Витер жирні руки… Господи! Я уже побіг геть, підхопив з підлоги ворожий мацак та провів по ньому пальцями. Так і є! Наступної миті повернувся до столу, запхав до банки зі смальцем долоню, а тоді знову торкнувся присосок. Ура!!!

Соломинка дивилася на мене, немов на божевільного.

- Що сталося?

Я вхопив її за плечі, несила стримати радощів.

- Пам’ятаєш дартс?

- Який?

- Ну, вчора в дартс грали.

- А ви, власне, звідки…

- Там теж присоски, розумієш? І якщо їх намастити салом, вони не липнуть, розумієш?

Здається, вона почала метикувати.

- Зачекайте, а як ми зможемо усіх їх намастити?

- Господи, та не їх. Ми самі намастимося, це ж елементарно!

Соломинка дивилася на мене широко розкритими очима.

- Роздягайся! - скомандував я.

- Навіщо?

- Господи, ну що тут складного? Одяг на тобі - це зачіпка, до одягу присоска приклеїться, а якщо ми роздягнемося голі та обмастимося салом… - і тільки тут я зметикував, яку власне пропозицію роблю молодій дівчині. - Ой, пробач. Я не подумав… тобто не хотів… тобто я сам якось уже.

- А оце дзуськи!

Я підняв очі. Соломинка почервоніла, від чого стала іще привабливішою.

- Теж мені сам! Нікуди ти сам не підеш! Я з тобою! - вона уперла руки в боки, і я зрозумів, що сперечатися немає сенсу.

Роздягалися ми по різні боки плити. Соломинка попросила не дивитися на неї, і я, як міг, виконував це прохання. Банку зі смальцем поставили посередині, наші руки раз по разі зустрічалися в ній, і дівчина навіть не відсмикувала свою долоньку.

З яким задоволенням я позбувся свого маскараду - на підлогу полетіли окуляри, за ними борідка, бакенбарди, ватяні штани. Я мастився смальцем ретельно, аби не пропустити жодної ділянки, і краєм ока слідкував за Соломинкою - щоб у неї теж не залишилося незмащених шматочків.

- Спину, - сказав я.

- Що? - вона не підняла очей.

- Спину тобі намащу.

- Та я якось.

- Припини. Це питання життя та смерті.

У першу чергу Соломія була бійцем, принаймні зараз, а тому зрозуміла мене правильно. Але в другу вона лишалася дівчиною, а тому сказала:

- Ну добре. Тільки не дивися.

Прохання виглядало досить дивним, хоч жінки - відомі майстри дивних прохань. Я обійшов плиту, зачерпнув рукою смалець і почав ретельно втирати його в дівочу шкіру. Втирав і милувався, наскільки приємною на дотик була ця спина. Коли мої руки спустилися до талії, дівчина здригнулася і зауважила:

- Далі я сама.

- Бога ради. А мене намастиш?

- Авжеж.

Вона обернулася і одразу підняла очі, бо я відвернутися іще не встиг.

- Перепро…

Слова застрягли у неї в горлі.

- Ти?

Я засміявся. Настільки щирим було це здивування. Вона розглядала підлогу, де валялися рештки мого гриму.

- Так ти знав? Ти спеціально прийшов, аби мене обдурити?

- Чому обдурити? Просто зробити сюрприз.

- Нічого собі сюрприз, - сказала Соломинка. - Добре, ми спочатку врятуємо заручників, а потім розберемося.


Скажу вам чесно, це було видовище! Уявіть собі - ми, голі, немов турецькі святі, влітаємо в розчахнуті двері спорткомплексу з двох боків одночасно. Та не просто влітаємо - поруч із кожним на візочку велетенський казан з розтопленим смальцем. Це була моя ідея - в ресторані готувався бучний фуршет, тому сала було навалом. Отже, наступної миті ми перекидаємо свої казани, і їх вміст тече сходами донизу, туди, де гніздяться спрути. А ми, відрізавши таким чином відступ ворогу, кидаємося в атаку через сусідні проходи. Ет, чорт забирай, так весело я ніколи не бився! Мацаки прибульців виявилися абсолютно безсилими проти нашого сала. Скільки разів вони обплітали мені ноги, намагалися схопити за поперек, але завжди безпорадно ковзали. Більше за те - спрути, що трапили на жирну підлогу, взагалі втратили здатність пересуватися. Це нагадувало балет корів на льоду.

- Гей, хлопці! - гукнув я Ляхові та Мустафі, що звільнилися тим часом від своїх охоронців, бо річка смальцю залила весь прохід. І хлопцям не довелося двічі повторювати - вони вже заходилися зв’язувати терористам мацаки морськими вузлами, аби жоден не втік.

З іншого боку Соломинка пролітала поміж ворогами, немов відьма, залишаючи за собою розпач і паніку. Хтось із нападників спробував схопити її за коси, але і тут впіймав облизня: ретельно мажучись перед боєм, ми не пропустили жодної клітинки.

Коротше кажучи, це був повний тріумф. За якихось п’ять хвилин пихаті терористи перетворилися на жалюгідні оберемки плоті, які охоронці та добровольці з публіки перекидали на сцену, наче мішки з картоплею. Ми із Солохою ловили найбільш спритних, макали їх у смалець і передавали далі.

Дівчина розчервонілася, груди її ходили ходором, шкіра блищала. Я несамохіть замилувався цією картиною і ледь не пропустив одного втікача, що заховався в темному кутку.


На Facebook В Твиттере В Instagram В Одноклассниках Мы Вконтакте
Подписывайтесь на наши страницы в социальных сетях.
Будьте в курсе последних книжных новинок, комментируйте, обсуждайте. Мы ждём Вас!

Похожие книги на "Розмір має значення"

Книги похожие на "Розмір має значення" читать онлайн или скачать бесплатно полные версии.


Понравилась книга? Оставьте Ваш комментарий, поделитесь впечатлениями или расскажите друзьям

Все книги автора Брати Капранови

Брати Капранови - все книги автора в одном месте на сайте онлайн библиотеки LibFox.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Отзывы о "Брати Капранови - Розмір має значення"

Отзывы читателей о книге "Розмір має значення", комментарии и мнения людей о произведении.

А что Вы думаете о книге? Оставьте Ваш отзыв.