Александр Войцеховский - Без права на реабилитацию

• Название: Без права на реабилитацию
• Автор: Александр Войцеховский
• Издательство: Киевское Историческое Общество
• Жанр: История
• Год: 2006
• ISBN: 5-00-000430-3

Книга является ответом на националистическую интерпретацию истории ОУН и УПА, представленную в виде итогового документа рабочей группы правительственной комиссии, возглавляемой проф. Кульчицким С. В. В сборник вошли публикации историков, философов и юристов, в которых дается разносторонняя оценка деятельности ОУН и УПА.

---

Особливій ревізії піддається радянська епоха та її доленосний період — Велика Вітчизняна війна. У багатьох академічних виданнях, вузівських і шкільних підручниках, художніх творах, кінофільмах, через засоби масової інформації ці роки подаються як період суцільних репресій, «тоталітаризму і диктатури», «гулагів», «голодоморів» тощо. Події Великої Вітчизняної війни висвітлюються у викривленому вигляді, замовчується або відкидається вирішальний внесок Радянського Союзу в Перемогу над фашизмом та історичне значення самої Перемоги, спотворюються складові Перемоги — героїзм воїнів і трудівників тилу, патріотизм і дружба народів Радянського Союзу.

В той же час без достатніх аргументів, нерідко всупереч історичній правді широко висвітлюється діяльність Організації українських націоналістів та її озброєних формувань — Української повстанської армії, героїзуються ті, хто свідомо співпрацював з фашистами і чиї руки заплямовані кров’ю тисяч вбитих і замучених ними ні в чому не винних наших громадян.

Такий підхід не має нічого спільного з принципами наукової та історичної правди, закриває дорогу новим поколінням до знання минулого нашого народу, веде до формування нігілістичного ставлення до життя та діяльності старших поколінь своєї Вітчизни, деформує духовність.

З огляду на викладене і у зв’язку з наближенням 60-річчя визволення України від гітлерівської Німеччини та 60-річчя Перемоги над фашизмом ми заявляємо: спільними зусиллями суспільства і держави треба припинити фальсифікацію новітньої вітчизняної історії.

З цією метою:

Органи державної влади і місцевого самоврядування мають забезпечити безумовне виконання Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», відповідних указів Президента України, Постанови Верховної Ради України від 23 травня 2003 р. щодо необхідності правдивого висвітлення вітчизняної історії, посилення патріотичного виховання молоді на кращих героїчних і трудових традиціях свого народу;

Міністерству освіти і науки України, профільним науковим установами з метою об’єктивного висвітлення вітчизняної історії, подій Великої Вітчизняної війни внести відповідні зміни у навчальні програми загальноосвітніх шкіл та спеціальних навчальних закладів, оголосити конкурс на кращі підручники з історії, залучивши до їх підготовки вітчизняних фахівців.

Ми закликаємо керівників навчальних закладів, ветеранських і молодіжних організацій налагодити конструктивний діалог і плідну співпрацю, спрямувавши спільні зусилля на посилення героїко-патріо-тичного виховання молоді.

Ми звертаємося до журналістів, керівників засобів масової інформації усіх форм власності, працівників освіти і культури: прислухайтеся до нашого заклику, пропагуйте справжню, а не перекручену політичною кон’юнктурою правду про вітчизняну історію, про життя старшого покоління — ваших батьків і дідів.

Ми, ветерани — творці і свідки новітньої вітчизняної історії, знаємо: вона була нелегкою і суперечливою, героїчною і трагічною. Водночас ні одна її сторінка не повинна стертися з народної пам’яті. Своїм минулим можна пишатися або соромитися. Його можна любити або ненавидіти. Але в жодному разі його не можна забувати, фальсифікувати, переіначувати.

Дорогі співвітчизники! Не будьте байдужими до своєї історії, до прожитого і зробленого Вами, не дозволяйте неправдиво висвітлювати своє власне життя! Боріться за те, щоб у пам’ять наших нащадків була закладена свята правда про нашу Вітчизну та її творців.

Учасники слухань

16 вересня 2004 року

Раздел восьмой Международная общественность осуждает апологетику бандеровщины

Письмо из Польши

(Товарищество памяти жертв оуновцев)

Президенту Украины В.Ющенко Председателю Верховной Рады Украины В.Литвину Премьер-министру Украины Ю.Еханурову Послу Украины в Польше Организации ветеранов Украины.

Товарищество памяти жертв Организации украинских националистов и родственников загубленных поляков от человеконенавистнической организации ОУН-УПА полностью поддерживает обращение Комитета ветеранов Украины от 24 мая 2005 года с требованием не придавать членам ОУН-УПА статуса участника боевых действий против фашистов в ходе Второй мировой войны.

Постановление это подготовлено Министерством труда и социальной политики Украины (В .А.Кириленко), сообщил Укринформ. Подготовлен проект для рассмотрения Кабинетом Министров и Верховной Радой Закона о внесении изменений в законы Украины, касающихся статуса ветеранов войны и гарантии их социальной защиты.

В проекте предусмотрено, что его задачей является:

В целях исторической справедливости уравнять права всех украинцев, которые воевали на фронтах Второй мировой войны.

2. Придание ветеранам разных армий, в т.ч. бывшим фашистским, одинакового статуса и социальных гарантий.

Товарищество считает, что министр и автор проекта не видят большой разницы с правовой и моральной стороны участия в войне ветеранов Великой Отечественной войны и боевиков УПА, не беря во внимание, что цели настоящих ветеранов и боевиков были разные, как и мотивы их героизма в войне.

Ветераны ВОВ погибали и проливали кровь в защиту своего народа, своей земли и народов Европы от фашизма.

Красная Армия была главной силой в антигитлеровской коалиции. УПА, наоборот, задерживала освобождение Европы и уничтожала безоружных польских людей в землях: Волынской, Тернопольской, Полесской, Львовской, Станиславской, Люблинской, Ржеговской.

ОУН-УПА уничтожили около 200 000 поляков, около 40 тыс. украинцев и много тысяч евреев. Прокуратура Польши однозначно подтвердила, что украинские националисты из ОУН-УПА в 19 391 947 гг. проводили уничтожение людей. Документы подтверждают, что злодеи ОУН-УПА очень тесно сотрудничали с гитлеровским фашизмом и его вооруженными формированиями.

Неужели семьи погибших согласятся, что в независимой Украине убийц приравняют к настоящим защитникам?

Надеемся, что ветераны ВОВ не допустят признания ОУН-УПА.

Президент Штефан Сикерко г. Вроцлав (Польша)

Два письма В.В.Полищука из Канады

Відкритий лист

історику, професору Станіславу Кульчицькому (до відома Прем’єр-міністру України і депутатам до Верховної Ради України).

В інтернеті прочитав Вашу статтю п.з. «Воював — але не ветеран, боровся, але не борець», яка примусила мене публічно звернутися до Вас відкритим листом, бо ж Ви торкаєтеся в ній справ небайдужих для України, як держави і українців, як народу.

Темою Вашої статті є захист законопроекту «Про відновлення історичної справедливості щодо борців за свободу і незалежність Української держави», підготовленого «Урядовою комісією з вивчення діяльності ОУН-УПА», яку Ви очолюєте. На жаль, я не читав тексту проекту, тому обмежуся виключно до Вашої статті.

Мешкаючи у Канаді, я понад двадцять років досліджую феномен українського інтегрального націоналізму і в ході праць над темою дослідив тисячі архівних документів і доступну літературу в українській, англійській, польській, російській і чеській мовах. Пишу про це, щоб не було сумніву щодо моєї необізнаності проблеми.

Пробачте мою відвертість, але після прочитання Вашої статті в мене склалася думка, що:

а) Ви ніколи не досліджували доступних в Україні архівних документів і літератури, які торкаються ідеології, програм і діяльності структур ОУН, зокрема ОУН Бандери, а однією з тих структур була т.зв. Українська повстанська армія, членів якої Ви називаєте «борцями за свободу і незалежність Української держави» — і тому Вам невідомі факти, а якщо так, то Вам би не брати слова у цій справі і не очолювати названу комісію;

б) знаючи історичну правду про злочинну суть ОУН-УПА Ви (це ймовірніше) свідомо стали на захист цього формування не з позицій людини науки, а з позицій політичного прихильника збройної структури, яку в українському народі називають «бандерівцями».

Щоб не ускладнювати проблеми, иідінчуіч до тверджень зі статті в такому порядку, як вони викладені Вами.

Вже на самому початку Ви, всупереч фактам, пишете, що раніше у хорі недругів Української повстанської армії звучав тільки голос українських комуністів. Самі слова: хор недругів, засвідчують, що їх не пише людина науки, а радше пропагандист, бо ж це лексике пропагандиста, а не історика. Це ж неправда, що тільки українські комуністи виступали (і надалі виступають) проти ОУН-УПА, тому й треба запитати: чи українські соціалісти, соціал-демократи, українські демократи в Україні і поза нею мають іншу, ніж в українських комуністів, думку про це формування? Зверну увагу, що ОУН Бандери від лютого 1940 року узурпувала собі право репрезентувати весь український народ, і Ви, виявляється, йдете по цій же лінії, хоч ідеологія, політичні програми й діяльність ОУН чужі українському народові, чужі його природі, доказом чого є наслідки виборів до Верховної Ради України.