Виолета Лосєва - Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік

• Название: Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік
• Автор: Виолета Лосєва
• Жанр: Русское современное

Ах, які кумедні, театрально-експериментальні зіткнення трапляються іноді в часі і просторі! Все відбувалося вночі, і тільки іноді їм заважала філософія: він постійно відволікався на свої статті… А она в цей час писала дивні розповіді. Класичний мінус легко перетворюється в плюс, якщо за це перетворення відповідає маг… Та й справді: кого це стосувалося?

---

ВІН: – У тебе сьогодні етап критичної оцінки вчорашньої розмови?

ВОНА: – Так це була не розмова, а суцільна філософія.

ВІН: – Це було спілкування, перш за все.

ВОНА: – У мене сьогодні етап продовження знайомства з людиною, яка мені цікава…

ВІН: – Повір, я це ціную.

ВОНА: – Філософ-цінувальник…

ВІН: – Світ поки що геть не ідеальний…

ВОНА: – О, тепер я зрозуміла, як ти обирав собі сферу діяльності. До речі, у тебе в дипломі так і написано – «спеціальність – філософ»?

ВІН: – Я б вважав за краще застосувати Лезо Оккама. Думаю, що є більш прості пояснення… Але якщо мій рейтинг від цього виросте в твоїх очах, то можна застосувати і твоє трактування.

ВОНА: – Зізнаюся, погуглила що таке «Лезо Оккама»… Я думаю, якщо ти назвеш себе в профілі «Лезо Оккама» це додасть тобі ще більше загадковості. Що стосується мого трактування, то твій рейтинг і так зашкалює в моїх очах.

ВІН: – Рейтинги – це ваше, маркетингове… Рейтинг – це статус. А я – філософ-імпровізатор.

ВОНА: – Рейтинг – це найхиткіше, що може бути… Особливо в чиїхось очах.

Ти дуже вчасно повідомив про те, що ти – імпровізатор. Філософія і імпровізація якось не надто в'яжуться…

ВІН: – Вчасно для чого? Для твоїх прекрасних очей?

ВОНА: – Рейтинг поповз вниз трішечки). А як тільки про імпровізатора написав – знову на висоті! Можливо, поговоримо про мої прекрасні очі?

ВІН: – А що про них говорити? Вони чудові. Навіщо багато слів?

ВОНА: – Філософ, який говорить «навіщо багато слів…», викликає захоплення! Знову змушена захопитися тобою!

ВІН: – Мені не подобається слово «змушена». Ти що – опираєшся?

ВОНА: – Прости! А то гірше буде.

ВІН: – Не згрішив – не покарано.

ВОНА: – Покаявся – означає, отримав прощення.

ВІН: – Тут складніше… Можна безперервно каятися і отримувати прощення. У цьому слабкість сповіді. Людина продовжує грішити.

ВОНА: – Тобі краще знати… Людину карають, навіть якщо вона не згрішила.

ВІН: – Це – теж крайнощі.

ВОНА: – Соррі, всерйоз задумалася над «крайнощами»… перезавантажила комп'ютер паралельно з цим. Напиши краще, як ти провів сьогодні день… Давай про земне.

ВІН: – Це була просто робота. Хочеш, щоб я поговорив про це?

ВОНА: – Про роботу? Ні не хочу. Хочу, щоб ти поговорив про те, які люди (не клієнти\замовники\пацієнти, а люди) – ТОБІ цікаві… Що ТИ цінуєш у відносинах з людьми, що (чи кого) ТИ хочеш зустріти на цьому сайті, як ТИ взагалі ставишся до цього каналу пошуку нових знайомств…

ВІН: – Ух! Знову в двох словах не відповісти… Добре, але давай завтра. Хоча пристрасті і переваги – це надто важкий предмет.

ВОНА: – Далекий від філософії?

ВІН: — Людина може подобатися в одній ситуації і не подобатися в інший.

Наприклад, красуні з рудими кучерями ще донедавна були поза зоною моїх сексуальних і людських зацікавлень.

ВОНА: – ОК, давай завтра … «До недавнього часу» звучить втішно. Зауважу тільки, що колір волосся – це найпростіше, що можна змінити – особливо в плані чисто людських пристрастей.

А от перестати бути «красунею» – це вже складніше, але теж можна виправити.

Ну не буду змушувати тебе стукотіти по буквах забагато. Побажаю тобі на добраніч і успішної роботи.

Приходь завтра ввечері – якщо вже останнім часом ЦЕ змінилося.

ВІН: – Звичайно. Спілкування з тобою стає приємною константою в моєму житті… І твоя краса – цьому не перешкода. На добраніч, Ді… Вдалого тобі завтра…

ВОНА: – До завтра.

4-я безсонна ніч

Константа і змінна

ВОНА: – Добрий вечір, Алекс! Я, як приємна константа твоєму житті, не хочу бути нав'язливою, але… надто багато питань залишилося без відповіді…

Як ти поживаєш? Неділя філософа якось відрізняється від робочого дня?

ВІН: – Привіт, о константа душі моєї. Зараз отямлюся з приводу твоєї появи, злегка покопирсаюся у справах і готовий відповісти на твої питання.

ВОНА: – Привіт, серця мого «змінна»… Питання дивись вище.

Ну і… якщо ти мене про щось запитаєш – я теж можу відповісти.

ВІН: – ОК. Змінна – так змінна… До речі, хороша моя, а як ти відрізняєш чоловіка розумного від чоловіка мудрого? Судячи з твого профілю, ти саме це цінуєш в людях…

ВОНА: – Мені до душі висловлювання про те, що «розумний знайде вихід з тієї ситуації, у яку мудрий не потрапить» … Що стосується мене особисто, то я (свого часу) щодо себе почула таку фразу: «слабкого ти заганяєш в кут, і сама ж починаєш його за це зневажати. З сильним – це «скандал на скандалі і сутичка за сутичкою»…

Потрібен сильний, але настільки мудрий, щоб він домінував, а я про це б і не здогадалась…

Ось шукаю…

Поки що навіть в кіно не зустрічала…

ВІН: – Зрозуміло… А ти справді заганяєш слабких у кут? Чи, як будь-яка гарна жінка, ти ставиш бар’єри між собою і тими, хто все одно не міг би домінувати у відносинах?

ВОНА: – Я вважаю, що я нікого нікуди не заганяю. Це був погляд з боку. Я – за рівноправність… «Усі звірі в зоопарку рівні, тільки одні рівні більше, ніж інші». Бар’єрів теж сама ніде не ставлю.

Мені не подобається слово «будь-яка» перед «красива».

У мене сьогодні ще більше настрій – поговорити… Тому наведу цитату з Наума Коржавіна, це написано років 40 назад, але його і зараз періодично цитують:

«Ей жить бы хотелось иначе…

Носить драгоценный наряд…

Но кони все скачут и скачут…

А избы горят и горят…»

ВІН: – Я так і подумав, що слово «будь-яка» тобі не сподобається.

ВОНА: – Тому й написав?

ВІН: – Ризикнув… Щодо рівноправності… Ніхто не народжений рівним і ніколи не буде рівним комусь іще. Я досить прямолінійний. Іноді з цієї причини отримую синці. Але цілісність важливіша за синці та подряпини.

ВОНА: – «Рівноправність» у відносинах і «бути рівним комусь іще», напевно – різні речі… ОК, я – за ілюзію рівноправності… Все життя мріяла бути ласкавим домашнім кошенятком.

Та «хати горять і горять»…

Цілісність, безумовно, важливіша за синці, але й синці бувають різними…

ВІН: – Саме цілісність спрямовує світ вгору. І, до речі, розумний чоловік приймає правильні рішення, а мудрий вміє робити їх прийнятними для інших.

А на ласкаве кошенятко ти не надто схожа, Ді. Ти жінка з шармом… Ми сьогодні спілкуємося жвавіше – тобі не здається?

ВОНА: – Якщо за цілісність «отримуєш синці і подряпини», то на… (видалено цензурою) така цілісність… Мудрість (в тому числі) полягає і в тому, щоб бути цілісним і, при цьому, «залишатися в живих»… Тепер про мій шарм… У деяких джерелах вважається, що іпостась кошенятка – це флірт. А флірт – це річ, яка протиставляється шарму. Під «деякими джерелами» я маю на увазі класиків марксизму, звісно…

Але, в будь-якому випадку, за шарм – спасибі!

Мені теж більше подобається таке спілкування.

Може це тому, що ти теж почав про щось розпитувати?

ВІН: – Давай спочатку розберемося з цілісністю. Цілісність – це розкіш, яку можуть дозволити собі далеко не всі. Цілісність, за визначенням, – це коли ти бачиш щось і маєш мужність говорити про це і діяти, виходячи з цього. Якби не було цілісних людей – весь світ загруз би у брехні і злочинах.

Не можна бути щасливим, роблячи нещасним когось іще.

І не можна бути щасливим, якщо твоє щастя залежить від когось іще.

ВОНА: – Філософія життя?

ВІН: – З шармом і фліртом теж не так вже й просто. Наприклад, жінка має шарм, коли її зовнішня поведінка відповідає її внутрішньому образу.

Якщо жінка-вамп «грає» у дівчинку-підлітка, то це флірт. А це – вдавання, гра, брехня, маніпуляція. Ну і крім усього іншого, флірт – це бесіда з прихованим сексуальним підтекстом. У нас його немає, тому ми не фліртуємо. Як мінімум поки що.

ВОНА: – Знаєш, можливо тому, що я жінка, я враховую ще категорію «гнучкість»…

Розкіш – це не мати необхідності проявляти цю саму гнучкість… Цілісність і самодостатність – це прекрасно, поки це не зачіпає інших людей… Особливо найближчих людей…

Я думаю, матері героя, який пожертвував собою, було б краще, якби він прийняв інше рішення…

ВІН: – Не варто плутати самодостатність і поміркованість. Це зовсім різні речі.

ВОНА: – У тебе діти є?

ВІН: – Так. Дорослі. Живуть далеко. Своїм життям.

ВОНА: – Ти знаєш, в мені живе два страхи постійно – це страх за своїх близьких, і страх когось підвести… І для того, щоб ці страхи не виправдалися – мені не потрібна ніяка цілісність…