Александр Войцеховский - Без права на реабилитацию

• Название: Без права на реабилитацию
• Автор: Александр Войцеховский
• Издательство: Киевское Историческое Общество
• Жанр: История
• Год: 2006
• ISBN: 5-00-000430-3

Книга является ответом на националистическую интерпретацию истории ОУН и УПА, представленную в виде итогового документа рабочей группы правительственной комиссии, возглавляемой проф. Кульчицким С. В. В сборник вошли публикации историков, философов и юристов, в которых дается разносторонняя оценка деятельности ОУН и УПА.

---

На территории Стрийского района в течение ноября 1945 года УПА провела в селе Белычи Заричны один большой бой со сталинскими захватчиками, в котором уничтожено 30 большевиков, 19 ранено, а многие во время бегства утонули в реке Свича; проведены 3 засады, в результате которых уничтожены 12 работников МВД, в т.ч. один ст. лейтенант, разбросаны сотни революционных листовок и призывов.» (Арх. спр. №372, т. 51, арк. 76–82. У справі знаходиться цей документ в перекладі російською мовою).

Сильну протидію ОУН і УПА здійснювали щодо колективізації в західних областях України. Так, в документі командування УПА «Вказівки в роботі на час жнив» (датований 23.06.1944 р.) містилися конкретні вимоги:

а) Нищити транспорт.

б) Нищити дороги і мости, якими возять збіжжя до державних збірних пунктів.

в) Нищити державні елеватори, амбари, приймальні пункти... Зерно роздаємо селянам, якщо б хтось з колгоспників зі страху відмовлявся брати — змушувати.

г) Нищити партійних заправил... Зобов’язувати голів, бригадирів, рахівників, комірників не переслідувати селян в розбиранні хліба.

д) Худобу і інше колгоспне майно пороздавати селянам.

е) Нищити горюче і змазуючі матеріали».(Арх. спр. №376, т. 61, арк. 46).

Якщо в 1945–1946 рр. терористичні акції здійснювалися в основному проти радянсько — партійного активу (загинуло 2434 осіб) співробітників НКВС-НКДБ (737 осіб) і військовослужбовців (1675 осіб), то в 19 471 949 рр. — проти голів сільських Рад (538 осіб), голів колгоспів (233), рядових колгоспників (371 осіб)...(Арх. спр. №372, т.100, арк. 111).

У директивній вказівці проводу ОУН, яка була знайдена і вилучена у схроні керівника Олександрійського районного проводу «Сагайдачного», зазначалося:

«...нужно:

а) сельскую администрацию из русских (с востока) как председателей сельсоветов, секретарей и т.д. и председателей колхозов — расстреливать;

б) сельскую администрацию из украинцев (с востока) — выслать после предупреждения, чтобы за двое суток убрались, если не послушают — расстреливать.

2. К вопросу вывезенных семейств в Сибирь организовать ответные акции.

а) Расстреливать русских районной администрации. Партийцев, комсомольцев — не взирая на их национальность.

б) Выгнать из сёл учителей, врачей разного рода. с востока. Выслать после предупреждения, чтобы в течение 48 часов выбрались. Не послушают — расстреливать.

в) Не допустить, чтобы на места вывезенных семей в Сибирь осели москали, если осядут — жечь хаты, а москалей расстреливать.

г) Подрывать курьерские поезда.

Во время акции нанести удар по гражданской агентуре — в каждом селе ликвидировать не менее 3 активных сексотов.

Эти акции п.1 и 2 начать 5 августа, а закончить как можно быстрее. Июль 1948 г.» (Арх. спр. №372, т. 49, арк. 210, 211. У справі копія документа перекладена російською мовою).

В ОУН, а також при Головному командуванні УПА був відділ «служби безпеки» (СБ), який, будучи агентурно-розвідувальним підрозділом, виконував завдання:

— протидія проникненню в ряди ОУН-УПА агентури органів НКВС — НКДБ, її викриття та ліквідація;

— складання «чорних листів» — списків комуністів, комсомольців, радянських активістів для їх ліквідації;

— підготовка груп «служби безпеки» для виконання терористичних завдань.

У документі під назвою «Слідство», що має гриф «строго довірочно», вказані методи проведення слідства «службою безпеки» зокрема: «побої, голод, погрози, випитування аж до втоми — це способи змушення до зложення правдивих зізнань» (арх. спр. №376, т. 49, арк. 75).

В іншому документі — інструкції для слідчих СБ під назвою «Слідство і допит» зазначено:

«...Конвеєр — це система тягла у слідстві... Ця система слідства має такі способи:

1 — Не давати людині спати. Брак сну впливає на моральну сторінку людини. Коли людина стало сидить, при цьому дрімає і говорить, то щоб не спала, зливається її часто водою. Вона отверезує та дальше починає говорити.

2 — Спосіб розчислення на час. Це є держання людини без сну 2,3,4, а то і більше днів... Безсонність робить людину хворою, людина дістає привид.

3 — Спосіб биття людини. У такій стадії слідства биття доводить людину до краю. Тут наступає зворотний пункт зізнань у того, кого допитують...» (Арх. спр. №376, т. 50, арк. 272).

За участю боївок СБ проводилися так звані атентати (терористичні акти) щодо «неугодних людей». У спеціальному документі під назвою «Основні тактичні завдання» зазначалося:

«... Кожного новака перед прийняттям у підпілля, випробувати його витривалість, бойовість і посвяту шляхом атентатів. Не встановлювати виконувати атентат в строго визначених реченцях. Новаків належно підготовити і створити догідні умови для виконання завдань». (Арх. спр. №376, т. 49, арк. 411).

У документі ОУН під назвою «Друже Зов» від імені «Богуна», датованому вереснем 1946 року, даються установки боротьби підпільних груп, у першу чергу боївок «СБ», в мирний час, зокрема:

«необходимо уже сейчас приступить к солидной, основательной проверке всех членов организации и имеющих организационные связи. Прочистить: ячейки подрайонных проводов, районных, боевки, кущевые провода, станичных, связных, курьеров и проч. Все, кто хотя бы один час находился в большевистских руках, которые имеют родственников, арестованных большевиками, которые скрывались самостоятельно или с другими, но не внушающими доверия, которые во время боя, налета или засады нелегально отлучались во время боя, всех не внушающих доверия людей из чужой местности, прошлого которых мы не знаем — подвергнуть острой проверке органами СБ.

Проверяйте людей даже пользующихся доверием, боевых и отважных. Добровольцам (выполнять атентат) тер. акт нужно давать два проверенных пистолета, гранаты, хороший нож и цианистый калий.

Не допускать организации комсомольских кружков. До остатка ликвидировать (разгромить) истребков, комсомольские организации, клубы, земельные общины, колхозы, совхозы и прочие основы большевизма на наших землях.

До зимы уничтожить главных руководителей большевистских партийных банд и охран и разогнать всякую другую сталинскую галайстру» (Арх. спр. №372, т. 49, арк. 210–211. У справі копія документа в перекладі російською мовою).

У своїй діяльності учасники ОУН — УПА з метою дезорієнтації населення та органів правопорядку використовували форму військовослужбовців Червоної Армії. Про такі факти свідчать численні фотокарточки цілих груп учасників ОУН — УПА, переодягнених у форму червоноармійців, вилучені при ліквідації бойовок. (Арх. спр. 372, т.7, арк. 214–240).

В архівах Служби безпеки України та обласних управлінь містяться тисячі кримінальних справ минулих років про терористичні дії конкретних осіб, в котрих розкриваються жорстокі методи катувань і розправ бойовиків ОУН — УПА, які не лише вбивали, й мучили свої жертви: відрубували їм руки, ноги, голови, вішали і задушували мотузками («удавками») чи колючим дротом, заколювали ножами і напівживих та живих скидали в криниці, під лід річок і засипали в ямах, спалювали тощо.

Ось декілька прикладів акцій учасників ОУН — УПА:

«В ночь на 30 сентября 1944 года бандиты ОУН совершили налёт на село Ляцке-Шляхетское Тисменецкого района Станиславской области, в котором проживали граждане польской национальности. Бандиты почти полностью уничтожили жителей села, которых перед убийством подвергли зверским издевательствам, душили верёвками, ломали руки и ноги, отрезали уши, губы, выкалывали глаза, девушек и молодых женщин сначала насиловали, а затем отрезали им грудь и пристреливали. Жилые дома и надворные постройки подожгли.

В ночь на 14 ноября 1945 года оуновские бандиты совершили налёт на районный центр Пробижна Тернопольской области, во время которого ими были разгромлены и сожжены здания райотдела НКВД, милиции, райисполкома, почты и радиоузла, райпотребсоюза со складами и магазинами, клуба, райвоенкомата и дома многих местных жителей и активистов. Бандиты убили 12 работников партийно-советского аппарата и 9 человек ранили.

27 февраля 1944 года банда численностью до 50 человек совершила налёт на село Люхча Сарненского района Ровенской области, во время которого совершила убийство председателя сельсовета Рыбачек, его жены и 8 детей в возрасте от 4 до 20 лет, активиста Фалько, его жену и 2 дочерей и ряд семей других активистов за то, что они вели в селе работу по выполнению госпоставок и призыву в Советскую Армию.

28 апреля 1949 года в селе Слободка Джуринская Белобожницкого района Тернопольской области была зверски убита семья колхозника Коршняка за то, что он проговорился односельчанам о бандите, который по переселенческим документам прибыл из Польши на Украину.

Вот какую картину расправы над семьёй Коршняка нарисовал на следствии один из убийц — Гойда:

«В доме я увидел стоявшую возле печки жену Коршняка Антона — Коршняк Елену и прижавшегося к ней её семилетнего сына. Девочка лежала на кровати. Самого хозяина в доме не оказалось.