Василий Бережной - До Золотої Зорi (на украинском языке)

• Название: До Золотої Зорi (на украинском языке)
• Автор: Василий Бережной
• Жанр: Научная Фантастика

---

- Та перестань, - замахала руками Конi, - мене вже проймає дрож.

I тут у розмову батькiв устряв малий Бад. Хлопчисько увесь час дослухався, про що вони говорять, своєрiдно засвоював iнформацiю, аналiзував. Коли батько змалював страхiтливу картину загибелi планети, малий не втерпiв:

- Тату, а хiба не можна перелетiти до золотої теплої зорi? Як в отiй казцi?

- То ж казка, сину, - зiтхнув батько, - а дiйснiсть... У нас нi на чому летiти, корабель наш пошкоджений, ти ж знаєш, упав, i вже йому нiколи не знятися.

Бад поклав рученята батьковi на колiна, заглянув йому в вiчi та таким серйозним, вдумливим поглядом, що той аж примружився.

- Ну, тодi... Планети ж лiтають, га?

- Що ти сказав? Планети? - Iмпет ухопив сина пiд пахви, пiдняв обличчя до обличчя, з радiсним здивуванням вигукнув: - Оце iдея! Оце мета в життi! Ох ти мiй рiзноокий... Ти чуєш, Кенi, вiн хоче до Золотої Зорi!

Очi малого сяяли: одне зеленувато, а друге - блакитно.

Колоквiум

Записи цi не повнi, але зафiксовано головне, про що йшлося на цьому важливому колоквiумi. Присутнiй був увесь екiпаж, за винятком дiтей, хоча, принагiдно сказати, саму iдею пiдказала дитина.

Капiтан Iмпет. На нашу долю випали тяжкi випробування, ви всi це знаєте, i я згадую про це тiльки тому, що вони продовжуються. Хоч ми й урятувалися, хоч i маємо твердий грунт пiд ногами. З одного боку нам пощастило: потрапили до планети нашого типу, на якiй iде такий самий процес еволюцiї, дарма що з помiтним вiдставанням у часi - автохтони ще тiльки започаткували свою цивiлiзацiю. Водночас нам i не поталанило: Центральне Свiтило, як показують спостереження, починає втрачати сталiсть, змiнює свої характеристики, що виявляється в зниженнi iнтенсивностi радiацiї в кiлькох дiлянках спектра. Особиста помилка спостерiгача тут виключається, статистичнi данi, на превеликий жаль, надзвичайно точнi. Отже, в перспективi - обледенiння планети, загибель бiосфери...

Реплiки iз залу. - Антиперспектива!

- Катастрофа!

Капiтан Iмпет. Так, це космiчна катастрофа. I хоч вона не загрожує безпосередньо нам, але нашим нащадкам - напевно. Попросимо Астрофiзика поiнформувати нас про її ознаки.

Астрофiзик. Уже першого року спостережень дiаграми показали зниження максимумiв активностi Центрального Свiтила, зменшення емiсiї променевої енергiї. I це як у рамках циклiчних змiн, так i в значеннi так званої постiйної зiркової величини. Деякi дiлянки дають спектр жовто-червоних зiрок, iлюструючи домiнуючу тенденцiю... Астрофiзик демонструє дiаграми, спектри хромосферних спалахiв, супроводжуючи все це сухими коментарями.

Реплiка iз залу. Чи означає це початок замикання Свiтила на себе?

Астрофiзик. Говорити про колапс, може, ще зарано. Процеси, що вiдбуваються на Свiтилi, дуже складнi i, я б сказав, надзвичайно своєрiднi, примхливi. Звернiть увагу на дiаграму iнтенсивностi радiохвиль Свiтила. О шостiй годинi дев'ятнадцять хвилин восьмого квiтня iнтенсивнiсть раптово знизилась удвiчi. А на однiй дiлянцi - в десять тисяч разiв! Далi. Можливо, внаслiдок послаблення космiчного магнiтного поля, планета пришвидшує обертання навколо своєї осi. Зараз воно становить 0,00164 секунди i темп його зростає. За сто рокiв сягне 29 секунд.

Реплiка iз залу. За столiття - двадцять дев'ять секунд?

Астрофiзик. Так. I це вiдчутна величина. В астрономiї сто рокiв - як мить.

Реплiка Кенi. Всi цi дослiдження, можливо, становлять теоретичний iнтерес. А який стосунок мають вони безпосередньо до нашого життя?

Астрофiзик. Я, власне, тiльки поiнформував про нашi спостереження, а який стосунок... це вже, пробачте, поза рамками астрофiзичних дослiджень.

Капiтан Iмпет. Стосунок безпосереднiй. Планетi загрожує екологiчна криза, на бiосферу в цiлому насувається небезпека. Звичайно, деякий час бiосфера компенсуватиме енергетичнi втрати...

Реплiка Кенi. Деякий час? Чи не можна уточнити?

Капiтан Iмпет. Астрономи i геофiзики визначають перiод у п'ять тисяч рокiв...

Кенi. Це просто грандiозно - програма на п'ять тисяч рокiв!

Капiтан Iмпет. Iронiя сюди не вписується. Йдеться про вiдповiдальнiсть за долю планети, яка прихистила нас. То хiба не мусимо вiдповiсти їй синiвською вдячнiстю? I якщо маємо перед собою час, то за це треба тiльки дякувати долi. Були ж зареєстрованi випадки, коли отакi зорi колапсували протягом сорока секунд. Нiхто не висуває тут програми на тисячолiття, а от робочу гiпотезу слiд обмiркувати... хоча б у теоретичному планi. Я подаю на обговорення iдею: планетi слiд обрати iнше свiтило. Залишити її населення на загин ми не можемо, а по сусiдству сяє зiрка подiбного спектрального класу, з вiдповiдними параметрами.

Астроном. У нас є пiдстави припускати, що ця зiрка має планетну систему. Не виключена можливiсть, що там виникло життя.

Еколог. Це ускладнює ситуацiю. Включення нової планети до установленої системи не пройде без наслiдкiв... може, навiть катастрофiчних. Як для тiєї планетної сiм'ї, так i для нас.

Капiтан Iмпет. Траєкторiю буде розраховано оптимальну. А щодо небезпечних несподiванок... Для того ж ми й зiбралися, щоб усе обмiркувати, в тому числi й нову модель тiєї планетної системи.

Реплiка iз залу (Ботанiк). Перемiщення планети? Нечувано! Грандiозно! Але нездiйсненно. Такого втручання у свiтобудову ще не було.

Капiтан Iмпет. Може, й не було, це не аргумент. Ми не повиннi сидiти склавши руки. Iнакше життя втрачає всякий сенс.

Еколог. Нас небагато, i на час довгої мандрiвки, - якщо, звичайно, вдасться зрушити планету, - зможемо скористуватися системою життєзабезпечення нашого корабля, вона функцiонує. А як з мiсцевим населенням? Адже автохтонiв на планетi не менше пiвмiльйона!

Геолог. Поселити їх у теплi печери. Там же влаштувати iонiтнi* оранжереї, пiдключивши внутрiпланетнi джерела тепла.

______________ * Мається на увазi штучний "грунт", насичений необхiдними для рослини речовинами.

Еколог. Вони недавно тiльки вийшли з печер, i тепер - назад? Це регрес! До того ж ще треба одержати їхню згоду.

Капiтан Iмпет. Насамперед, мусимо самi дiйти згоди. А тодi вже поведемо переговори... Обов'язково, без цього обiйтися не можна. Хоча я не знаю, як нашi спецiалiсти по контактах зможуть порозумiтися з магами щодо цiєї проблеми. їхнє мислення... надто вiдмiнне.

Реплiка. Чиє мислення - спецiалiстiв?

Капiтан Iмпет. Магiв. I спецiалiстiв, якщо хочете. Рiзнi рiвнi.

Фахiвець по контактах. Завдання важке - i рiвень мислення, i їхня логiка дуже далекi вiд нашого мислення i нашої логiки. Але точка спiвдотику є, i можна сподiватись на взаєморозумiння.

Представник варти. А навiщо їх питати? Змусимо їх виконувати приписи та й уся дипломатiя.

Капiтан Iмпет. Це суперечило б нашим переконанням i, звичайно, було б порушенням букви i духу обов'язкової Iнструкцiї по мiжпланетних стосунках.

Представник варти. Так для їхнього ж добра! Iнакше-бо загинуть.

Капiтан Iмпет. Це так, але для досягнення мети не всякi засоби годяться.

Астрофiзик. Я пiдтримую iдею переведення планети до iншого свiтила. Мусимо попрацювати для наступних поколiнь. Але щодо печер... тут я заперечую. Нам треба запустити один або два плазмовi супутники, якi хоча б наполовину компенсували втрату радiацiї Центрального Свiтила. Це забезпечило б функцiонування бiосфери в широкiй екваторiальнiй зонi, куди змушенi були б перекочувати усi племена аборигенiв. Я знаю, що зараз нам не пiд силу виготовлення i запуск штучних сонць, але ж проект буде розрахований не на кiлька рокiв, а на цiлi столiття! Геологи, треба сподiватися, вiдкриють поклади радiю та й iнших необхiдних елементiв. Чи не так?

Реплiка. Так! Щодо мiнеральних запасiв оця друга наша кулька незмiрно багатша за першу. Немає сумнiву, що ми тут знайдемо все потрiбне. Але добре пристосованi до життя печери...

Еколог. Печери, хоч якi б вони були впорядкованi, - це не практично. Припустiмо, що жителiв можна було б розмiстити, а тваринний свiт? Уся багатюща фауна загине!

Капiтан Iмпет. Гаразд. Потрiбно ще обмiркувати проблему рушiя. Це серцевина всього проекту. Яким способом перевести планету до iншого свiтила? Якi iдеї висунуть енергетики та iнженери-конструктори?

Iнженер. Якщо розглядати планету як великий космiчний корабель, потрiбно спорудити силовий вiдсiк, в якому встановити рушiй такої потужностi, щоб подолати силу тяжiння Центрального Свiтила. Це по-перше. По-друге, для колекцiї траєкторiї необхiдно буде встановити принаймнi два боковi рушiї меншої, звичайно, потужностi. Спроектували ракетнi двигуни потрiбної тяги справа не важка, а от виготовити їх...

Реплiка. Використати наш корабель!

Iнженер. Я теж про це думав. Не вистачить потужностi.

Реплiка. Пiдiрвати вулкан!

Iнженер. Щоб викликати неконтрольовану силу? Нi, доведеться починати з нуля. Треба буде створити металургiю, без цього з таким завданням не впоратись...

Капiтан Iмпет. Звичайно, не впоратись... якщо прийняти таку схему. Бiльше того, навiть при наявностi високорозвиненої металургiї, яка дала б нам потрiбнi засоби, транспортування планети на вiдстань чотирьох свiтлових рокiв здається менi чистою фантастикою. На таке механiчне перемiщення не вистачить усього часу iснування планети! Хто не вiрить - нехай полiчить.