» » » » Василий Бережной - Юнак з моря (на украинском языке)
Авторские права

Василий Бережной - Юнак з моря (на украинском языке)

Здесь можно скачать бесплатно "Василий Бережной - Юнак з моря (на украинском языке)" в формате fb2, epub, txt, doc, pdf. Жанр: Научная Фантастика. Так же Вы можете читать книгу онлайн без регистрации и SMS на сайте LibFox.Ru (ЛибФокс) или прочесть описание и ознакомиться с отзывами.
Рейтинг:
Название:
Юнак з моря (на украинском языке)
Издательство:
неизвестно
Год:
неизвестен
ISBN:
нет данных
Скачать:

99Пожалуйста дождитесь своей очереди, идёт подготовка вашей ссылки для скачивания...

Скачивание начинается... Если скачивание не началось автоматически, пожалуйста нажмите на эту ссылку.

Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Как получить книгу?
Оплатили, но не знаете что делать дальше? Инструкция.

Описание книги "Юнак з моря (на украинском языке)"

Описание и краткое содержание "Юнак з моря (на украинском языке)" читать бесплатно онлайн.








Бережной Василий Павлович

Юнак з моря (на украинском языке)

Василь Бережний

Юнак з моря

Цього лiта погода на Чорноморському узбережжi видалась нестiйка. В бахрому прохолодних дощiв лише зрiдка вплiталась золота нитка сонячного дня, та й то пiд вечiр тускнiла, окутуючись мжичкою. Вiдпочиваючi занудилися б зовсiм, коли б не всесвiтнiй чемпiонат з футболу в Аргентiнi - можна було цiлими вечорами сидiти бiля телевiзора, з неослабною увагою стежачи за грою смаглявих бразiльцiв чи моторних iталiйцiв.

А сьогоднi з самiсiнького ранку ревiв ревун: море вкуталося туманом, i це провiщало тепло. I справдi, сонце почало розганяти молочну iмлу, i перед очима вiдпочиваючих сяйнула така манлива морська блакить, що не пiти на пляж було просто неможливо. Неля Несмiх - тугенька бiлявка - взула пляжнi тапочки, осiдлала свого симпатичного носика зеленими окулярами, взяла поролоновий килимок, поклала в сумочку яскравий польський купальник, грубеньку книжечку, рушник, шапочку i подалася до моря. Поспiшала, щоб не причепився той занудливий Вiталiй iз своїми солоними анекдотами, дерев'янi сходинки так i вгиналися пiд її ногами.

Розiславши килимка посеред пляжу, заскочила в кабiнку для переодягання i через хвилину вийшла в купальнику- ще стрункiша i привабливiша.

З кожною хвилиною небо яснiшало, над прибережними садами i заростями пливли бiлястi пасма туману i швидко танули у високостi. А темнi цятки рибальських човнiв у сонячнiй млi запливли, здається, на самiсiньке небо. Поступово пляж повнився людьми, гамором, хтось уже ввiмкнув транзистора. Неля взяла книжку, але, навiть не розгорнувши, поклала на колiна. Хiба ж у такiй обстановцi можна зосередитись? Проте настрiй був радiсний, дiвчинi здавалось, що все - i золоту перлину сонця, i нiжну блакить неба, з якого зникали останнi клаптi туману, i хитливу синяву моря - природа створила для неї, на втiху їй. Можливо, i отой плавець - i коли вiн устиг так далеко забратися? - прямує до неї. Ось уже видно помахи його рук, вiн то з'являється, то зникає помiж хвиль. Вода ще не прогрiлась, не бiльше п'ятнадцяти градусiв, а вiн, бач, не боїться застудитись, певне, загартований. Цiкаво, що воно за один...

- Сонце вже обцiловує вас! - Вiталiй Покльований кинув свiй надутий матрац лiворуч од неї. - А я й не зоглядiвся, де подiлася наша пасочка... Ех, не взяв камери...

Неля неохоче вiдiрвала погляд вiд плавця i подивилася на Вiталiя. Обличчя його скидалося на комiчну маску: широкий рот розтягнувся до вух, гудзички очей поблискували мiж рiденькими вiями весело i задиристо, мовляв, погляньте, я ж - симпатичний. Неля мимоволi посмiхнулася, i це пiдбадьорило молодого чоловiка.

- А ще казала "Несмiх"; он як ви гарно усмiхаєтесь! Якщо так засмiєтеся в об'єктив - побiжу за камерою. Ви фотогенiчна, я зроблю вас кiнозiркою, хочете? Неля Несмiх - у головнiй ролi мого фiльму, га? Звучить?

- Облиште, - дiвчина змахнула рукою, - не вийде з мене артистки.

- Чому? Якщо я... Ну, гаразд, залишимо це питання поки що вiдкритим. Тут у мене є дещо цiкаве для вас

Розташувавшись, Покльований дiстав з паки газет кiлька зiм'ятих аркушiв друкованого на машинцi тексту. Мабуть, цi аркушики побували не в одних руках, бо нижнi куточки позагиналися, багато рядкiв затерто пальцями.

- Це лекцiя про Неопiзнанi Лiтаючi Об'єкти - скорочено - НЛО, упiвголоса сказав Вiталiй, - спецiально випросив для вас. Я вже вам говорив, що прибульцi...

Неля загадково усмiхнулась:

- Пригадала: бачила я ваших iнопланетян!

- Та що ви?! Де? - Вiталiй уп'явся в дiвчину очицями-гудзиками.

- У трамваї, в тролейбусi - їх зразу помiтно: штовхаються, наступають на ноги.

Вираз обличчя Покльованого був такий кумедний, що Неля пирхнула зi смiху.

- Ну, от, я думав, справдi, а вона знову iронiзує... Прочитайте ось, що каже вчений.

Неля, все ще осмiхаючись, почала, читати, водночас позирала i на море. Невiдомий плавець поволi наближався до буйка.

- Читайте, читайте, Нелю, - Покльований, мабуть, помiтив, що вона поглядає вдалину, - нарештi ви переконаєтесь, що iнопланетяни вже давно спостерiгають нашу Землю. Це факт. Я навiть фотографiї бачив - i їхнiх космiчних кораблiв, i їх самих...

Неля зауважила, що прiзвище лектора - Ажажа - так само читається i з кiнця. Покльований розтягнув свої губи i не то в жарт, не то серйозно сказав:

- Я теж помiтив. Може, вiн сам прибулець... А що, хiба це не можливо?

Правду кажучи, Нелi не дуже хотiлося читати, але несподiвано лекцiя не просто зацiкавила, а заiнтригувала її. Скiльки сталося загадкових подiй, а вона нiчого не чула!

Бiля Тегерана опустився на землю великий лiтаючий диск, уряд Iрану звернувся iз запитом до Москви i Вашiнгтона, чи це не випробування нових апаратiв? I СРСР i Сполученi Штати вiдповiли; нi. Були пiднятi в повiтря iранськi винищувачi, та нав'язати контакт не вдалося: непроханi гостi вiдлетiли з такою швидкiстю, про яку й не мрiють земнi авiатори. А на тому мiсцi, де сидiла "тарiлка", залишилась якась їдка зеленкувата слизь, i тепер там нiщо не росте.

В Iталiї подiбний апарат опустився на полi, з нього вийшли величезнi (по два метри i бiльше) iнопланетяни, i коли iталiйка пiднесла їм букет квiтiв, один з них усмiхнувся - отже, в них теж є емоцiї.

Десь бiля Петрозаводська подiбний апарат опустився в озеро, а коли здiйнявся, то вирвав величезний шмат берега.

У Бразiлiї космiчний корабель iнопланетян зазнав аварiї i розбився. З якого металу вiн був збудований - досi не визначили.

Аварiя чужопланетного корабля сталася i в Сполучених Штатах, десь у пустельнiй частинi Калiфорнiї. Тут корабель лишився цiлий, вiйськове вiдомство сховало його в пiдземному ангарi, а мертвий екiпаж вмiщено у морозильники...

Неля аж здригнулася, нiби вiдчувши холод. Пiдвела голову - з води виходив той завзятий плавець, що наважився купатись у таку негоду, i, здається, мав приємнiсть вiд холодної купелi. Оце справжнiй мужчина!

Незнайомець наближався неквапною ходою, Неля зняла окуляри i дивилася на нього з-пiд примружених вiй - це було так ефектно! Та юнак чомусь не помiчав її i, певно, пройшов би мимо, коли б Неля, переборовши нiяковiсть, не обiзвалась:

- Ну, як вода?

Краєчком ока помiтила: Вiталiй невдоволено зморщився, та це її зовсiм не обходило. На пляжi незнайомi заговорюють i знайомляться без нiяких церемонiй. Тим бiльше...

- Вода? - юнак оглянувся на море. - Нiчого, мокра.

Через кiлька хвилин вони вже розмовляли, як давнi знайомi. Щось у цьому серйозному хлопцевi iмпонувало Нелi. Може, швидка реакцiя? Чи стриманий, навiть суворий вираз обличчя? Була в ньому якась вабляча сила, що одразу змусила дiвоче серце забитися частiше, викликала рум'янець, блиск в очах.

Неля поцiкавилася, чи вiн чув про НЛО. Чув i читав не тiльки оцю лекцiю, а й друкованi матерiали, зокрема в польському журналi "Пшекруй", в iталiйських i французьких виданнях.

- Невже все це правда? - вигукнула Неля. - I в очах у неї засвiтився острах. - Мене дивує, що вони вiдвiдують Землю ще з бiблiйних часiв - ось тут сказано: електричними розрядами лiтаюча "тарiлка" розбила мур, що захищав Тiр, вiйсько Олександра Македонського ринулось в тi проломи i здобуло мiсто, - так от, двi з половиною тисячi рокiв, а в контакт не вступили!

- А хiба ж то не контакт - зруйнування муру? - заперечив Покльований. Або iталiйка...

- Я маю на увазi контакти з урядами, чи ось тепер з ООН. Як ви гадаєте? - Неля просила пiдтримки у плавця, що сидiв, обхопивши руками колiна, i, здавалося, бiльше дослухався до шуму моря. - Чому вони не звертаються, наприклад, до Ради Безпеки?

- Так, їхня поведiнка, м'яко кажучи, трохи дивна.

- Контакти! - чмихнув Покльований. - А може, вони їм зовсiм i не потрiбнi. Може, їхня цивiлiзацiя настiльки вища вiд земної, що... Якi, наприклад, переговори ми ведемо з муравлями? А вони ж мають свою соцiальну органiзацiю...

- Муравлi - цiлком iнший бiологiчний тип, - заперечив плавець. - А тут iдеться про гуманоїдiв.

- Правильно, - пiдхопила Неля, - хоч вони, як твердить Ажажа, рiзняться мiж собою...

- Карлики i гiганти? - перебив Покльований. - То не карлики, а дiтлахи, малеча.

- Прилiтають на екскурсiю?

- А що? - Вiталiй скинув бровами. - Ми ж не знаємо, яка там система навчання.

- Значить, ото в Калiфорнiї загинули учнi, - зауважив плавець.

- Вам виднiше, - розтягнув свої губи Вiталiй.

Потiм враз спохмурнiв i бiльше на цю тему не сказав нi слова.

"Що це з ним дiється? - подумки обурювалась Неля. - Невже ревнує? Оце так! Що це вiн собi в голову забрав? Ну, розповiдав анекдоти... Але ж я навiть у кiно з ним не пiшла. Теж менi серцеїд знайшовся! I в Києвi, мабуть, дружина й дiти... А з оцим в кiно пiду охоче".

I таки пiшли, запросив! Пiсля фiльму довго ходили алеями парку i шепталися, i "їли яблуко нiмоти", як сказав поет, довелося достукуватись у корпус, бо пiсля дванадцятої сторож замкнув дверi. Ввi снi прогулянка продовжувалась, Ростислав (так звали юнака) повiв її до моря, i вони пливли разом, час вiд часу вiн зникав за хвилями, гра веселила, Неля смiялася, пройнята радiсними вiдчуваннями. Коли це раптом перед ними виринув Вiталiй, скорчив мiну: "Вам виднiше! Вам виднiше!"


На Facebook В Твиттере В Instagram В Одноклассниках Мы Вконтакте
Подписывайтесь на наши страницы в социальных сетях.
Будьте в курсе последних книжных новинок, комментируйте, обсуждайте. Мы ждём Вас!

Похожие книги на "Юнак з моря (на украинском языке)"

Книги похожие на "Юнак з моря (на украинском языке)" читать онлайн или скачать бесплатно полные версии.


Понравилась книга? Оставьте Ваш комментарий, поделитесь впечатлениями или расскажите друзьям

Все книги автора Василий Бережной

Василий Бережной - все книги автора в одном месте на сайте онлайн библиотеки LibFox.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Отзывы о "Василий Бережной - Юнак з моря (на украинском языке)"

Отзывы читателей о книге "Юнак з моря (на украинском языке)", комментарии и мнения людей о произведении.

А что Вы думаете о книге? Оставьте Ваш отзыв.